Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душу окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля.

Інформаційний десант учнів 9б класу"Її Величність-Мова"

 Мова - державна перлина,

Нею завжди дорожіть
Без мови немає країни - 
Мову, як матір, любіть.

 

10 цікавих фактів про День Соборності України

Сьогодні відзначають 102-гу річницю проголошення Акту Злуки, що увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України. Нагадаємо всім землякам, що сила нації в єдності! Отже, до вашої уваги цікаві факти про цей день.

1. Акт Злуки був невипадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, які були в складі різних держав. 1 грудня 1918 року УНР і ЗУНР підписали «передвступний» договір про Злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про об’єднання двох частин України в одну державу. Проголошення Акту Злуки відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика. Здійснились віковічні мрії, якими жили й за які умирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

2. Концепцію політичної соборності України сформулювали наприкінці XIX століття. У Львові 23-річний студент-галичанин Юліан Бачинський, у Харкові 27-річний юрист-східняк Микола Міхновський. У 1895 році у праці «Україна irredenta» Юліан написав, що прапором української буржуазії є «вільна, велика, незалежна, політично самостійна Україна — одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!»Микола Міхновський у брошурі «Самостійна Україна» у 1900 році зазначив: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ».

3. Однією з найбільших інтриг того дня було, чи цілуватимуть Симон Петлюра та Володимир Винниченко — соціалісти-антиклерикали — хрест. Однак священник, підносячи хрест до вуст керівників УНР, нахилився, затуливши собою огляд. Натовп нічого не побачив. Це й досі лишається загадкою.

4. Площею пройшли кіннота, піхота та артилерія. Національний хор виконав «Ще не вмерла Україна», «Вічний революціонер» та «Вкраїно мати, кат сконав». Урочистість завершилась військовим парадом, який очолив комендант Січових Стрільців Іван Чмола. Це вразило киян, адже це все відбувалося на очах у більшовицької армії.

5. Для галицьких політиків Київ виглядав столицею, вони називали його «Великою Україною». Євген Петрушевич, керівник ЗУНР, так і не приїхав до Києва на Акт Злуки. Йому було комфортніше у Відні, бо він був представником австрійського парламенту. Але погодився, щоб такий Акт був підписаний.

6. У роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначали. Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році в столиці Карпатської України місті Хуст. На той час ці землі перебували у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.

7. У сучасній Україні на державному рівні вперше відзначався цей день вже у 1999-му. У 2011 році указом    президента Віктора Януковича День соборності 22 січня скасований на офіційному рівні. Відновлено вже у 2014 році після його втечі.

8. Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг. Історія починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. Цю традицію продовжують українці й донині. До української акції приєднуються люди в інших країнах.

9. Національний банк України у межах серії «Відродження української державності» ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень з нагоди сторіччя Злуки у 2019 році. Назвали — «100 років Акту об’єднання — соборності українських земель», тираж її становив 40 тисяч штук.

10. Цього дня по всьому світу, де існують організовані об’єднання українців, проходять молебні за Українську державу.

Що змінили в «Українському правописі» після схвалення Кабміном?

 

Що змінили в «Українському правописі» після схвалення Кабміном?

10 найскладніших завдань ЗНО з української мови

 https://navsi200.com/tsikave/10-naiskladnishykh-zavdan/

Слово на часі

 

Слово на часі

 У світі лютує пандемія Ковід-19. Україна готується до найгіршого сценарію. Наступні місяці будуть найскладнішими. 

В усіх на слуху нове слівце — ЛОКДАУН: «Країни Європи зачиняються на повторний жорсткий локдаун: Франція, Німеччина, Велика Британія, Чехія уже запровадили жорсткі обмеження. Хоч це країни з дуже потужними медичними системами й ресурсами. Ми зараз не збираємося йти цим шляхом та вводити локдаун цілої країни. Але якщо побачимо подальше погіршення ситуації, то це фактично змусить уряд вдатися до більш жорстких обмежень» (з газети). 

 Що ж таке ЛОКДАУН?

Як і багато інших сучасних термінів, слово примандрувало до нас з англійської мови. В американському її варіанті іменник LOCKDOWN уживають з першої половини 1970-х років у значенні «блокування, сувора ізоляція». Спершу він стосувався… в’язниць. Так називали жорстку ізоляцію ув’язнених як запобіжний захід проти можливих повстань і безладів. 

 Згодом слово LOCKDOWN «вийшло за межі» буцегарень і почало означати суворі заходи безпеки також і в інших місцях. Коли, наприклад, людям забороняють залишати приміщення або входити в нього під час надзвичайної події (пожежа, затоплення, землетрус, атака терористів тощо). 

 У наші дні ЛОКДАУНОМ називають викликаний пандемією Ковід-19 жорсткий загальнодержавний карантин, при якому обмежувальні заходи набувають всеохопного, тотального характеру. Роботу припиняє все, що не є абсолютно необхідним для життєдіяльності країни, а громадяни потрапляють у таку сувору ізоляцію, що їм не лишається нічого іншого, крім як сидіти вдома. 

 Саме в такому значенні термін поширився мовами світу. Доки не винайдено вакцини, локдаун лишається фактично єдиним дієвим способом розірвати ланцюг заражень, стримати епідемію й не допустити колапсу медицини.

 Іменник LOCKDOWN утворено шляхом субстантивізації фразового дієслова LOCK DOWN «забороняти, обмежувати» (дієслово LOCK «замикати на замок» + прислівник DOWN «завершеність дії»). 

 В українській мові є ще одне запозичення такого типу: НОКДАУН «стан боксера під час бою, коли він від удару супротивника втрачає координацію рухів і орієнтацію, але за 10 секунд готовий продовжувати бій» (< KNOCKDOWN «нищівний удар; кулачний бій»). 

 Загалом в англійській мові, надто в американському варіанті, чимало слів, утворених за цим зразком. Ось лише деякі: 

 🔹 BREAKDOWN «поломка механізму, машини; аварія; виснаження; розвал, розпад»; 

 🔹 CLAMPDOWN «сувора заборона; припинення діяльності»; 

🔹 CRACKDOWN «силовий вплив, каральні заходи; придушення протестів; розгін демонстрацій»; 

 🔹 CUTDOWN «скорочення витрат»; 

 🔹 LETDOWN «ослаблення, уповільнення; падіння, погіршення»; 

🔹 PLAYDOWN «повторна, вирішальна партія або матч (після нічиєї)»; 

🔹 SHAKEDOWN «вимагання, шантаж; обшук, шмон»; 

 🔹 SHUTDOWN «припинення роботи; закриття підприємства; несправність; закриття комп’ютерної програми».

ЗНО 2021. Демонстраційні сертифікаційні роботи з української мови та літератури

У 2021 році в переліку навчальних предметів, із яких проводитиметься зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, виокремлюють 1) українську мову та 2) українську мову і літературу.

Відтак випускники, які завершують у 2021 році здобуття повної загальної середньої освіти та/або планують вступати до закладів вищої освіти, матимуть можливість самостійно обирати, яку саме роботу виконуватимуть під час ЗНО:

Завантажити: Програма зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури 2021 року (177 downloads)

Завантажити: Демонстраційний варіант сертифікаційної роботи з української мови 2021 року (449 downloads)

Завантажити: Демонстраційний варіант сертифікаційної роботи з української мови та літератури 2021 року (371 downloads)

• сертифікаційну роботу з української мови, яка міститиме лише завдання з української мови, а саме 39 завдань закритих форм (з вибором відповіді або на встановлення відповідності) та 1 завдання відкритої форми на надання розгорнутої письмової відповіді;
• сертифікаційну роботу з української мови та літератури, яка міститиме як завдання з української мови, так і з української літератури, а саме  24 завдання з української літератури та 39 – з української мови закритих форм (з вибором відповіді та на встановлення відповідності), а також 4 завдання з української мови відкритих форм з наданням письмової відповіді, зокрема 3 завдання, які передбачають надання короткої письмової відповіді, та 1 завдання, яке передбачає надання розгорнутої письмової відповіді.

Спільними для обох варіантів сертифікаційних робіт (тестів) є 39 завдань закритих форм та 1 завдання відкритої форми на надання розгорнутої відповіді з української мови. Результати виконання цих завдань будуть зараховані як результати державної підсумкової атестації з української мови. Для прийому до закладів вищої освіти зараховуватимуться результати  виконання відповідно або всіх завдань сертифікаційної роботи (тесту) з української мови, або всіх завдань сертифікаційної роботи з української мови та літератури.

У кожному конкретному випадку вибір учасника того чи того варіанта сертифікаційної роботи для виконання під час ЗНО залежатиме від того, на яку спеціальність (спеціальності) він / вона планує вступати до закладу вищої освіти. Перелік спеціальностей, для вступу на які необхідним буде виконання того чи того варіанта сертифікаційної роботи (тесту), буде визначено в «Умовах прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2021 році».

Щодо особливостей оновлених сертифікаційних робіт

Зміст сертифікаційних робіт визначатиметься Програмою зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання з української мови і літератури, затвердженою Міністерством освіти і науки України.

Найприкметнішою рисою обох сертифікаційних робіт є їхня помітна переорієнтація на оцінювання компетентностей учасників – мовленнєвої та літературної. На рівні закритих тестових завдань з української мови це виявляється, зокрема, у тому, що левова їх частка стала контекстними – такими, що спрямовані на виявлення здатності учасника / учасниці працювати не з «абстрагованими» мовними одиницями чи явищами, а з їхніми реалізаціями в межах різних за обсягом контекстів. У випадку з українською літературою орієнтація сертифікаційної роботи на компетентності реалізувалася, серед іншого, у включенні завдань до незнайомого художнього тексту.

Однією з основних новацій, якими позначено сертифікаційну роботу з української мови та літератури і яка засвідчує зміщення акцентів у бік оцінювання компетентності учасників / учасниць, є введення тестових завдань відкритої форми, які передбачають надання короткої (від одного до кількох речень) відповіді на питання, що стосуються одного тексту або кількох тематично пов’язаних текстів. Варто зауважити, що подібні завдання вже з’являлися в тесті з української мови та літератури, зокрема в тесті ЗНО-2015. Уже тоді вони засвідчили свою валідність для оцінювання когнітивних навичок високого рівня – аналізу, синтезу, оцінювання (за таксономією Блума), а тому повернення до них стало цілком мотивованим з огляду на компетентнісну спрямованість оновленого тесту.

Крім означеної новації,  на учасників ЗНО наступних років чекає ще одне важливе нововведення. Воно стосується тестового завдання, яке передбачає створення розгорнутої письмової відповіді. Учасникам, які складали ЗНО в попередні роки, подібне тестове завдання відоме під назвою «Власне висловлення». Упродовж більш ніж десяти попередніх років проведення ЗНО це тестове завдання залишалося майже незмінним і передбачало створення учасниками лише одного специфічного різновиду тексту – власного висловлення. Таке тривале «життя» тестового завдання одного-єдиного формату спричинило до того, що відповідне завдання поступово почало втрачати свою цінність як інформативний елемент цілісного тестового інструмента оцінювання. Це виявлялося, зокрема, у тому, що учасники тестування, замість створювати дійсно власні висловлення, тобто оригінальні, глибокі за змістом, стрункі за формою тексти-доведення власної позиції стосовно тих чи тих актуальних питань, найчастіше продукували примітивні, часто позбавлені живої думки й прозорої логічності шаблонні псевдотексти. З огляду на це було прийнято рішення про розширення діапазону різновидів текстів, створення яких може бути в майбутньому запропоноване учасникам як тестове завдання відкритої форми на надання розгорнутої відповіді. Додаткову інформацію про подібні завдання Український центр оцінювання якості освіти оприлюднить упродовж року. Принагідно ж варто зауважити, що в демонстраційному варіанті сертифікаційної роботи, який оприлюднено як модель для ЗНО-2021, тестове завдання на надання розгорнутої письмової відповіді поки що має типові ознаки завдань на створення власного висловлення. Однак уважний погляд на завдання вже засвідчує певні відмінності, зокрема у формулюванні умови та специфіці стимульного матеріалу.