8 клас

Класна робота(18.05.2020)
Впр.400(письмово)

Домашня робота:
Впр.401


Контрольна  робота
(ми її пропустили)
код

Посилання
https://vseosvita.ua/go

Успіхів!!!!





(Урок 07.05.2020)
Класна робота
Письмово виконати впр.392,395

Домашня робота
Впр.396(2,3 ЗАВДАННЯ)


 Повторення відомостей про сллвосполучення  та речення 
Класна робота
Впр.388,390

Домашня робота
Впр.391(виконати всі завдання)





Контрольна робота(тести)
ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
(код для проходження)

(Перейдіть за посиланням)
https://vseosvita.ua/go
УСПІХІВ!!!






Урок розвитку зв’язного мовлення з української мови, 8 клас

Твір-опис місцевості ( вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень або за картиною у художньому стилі (за складним планом) з використанням відокоемлених членів речення

Мета: ознайомити учнів з побудовою твору-опису місцевості, формувати в них уміння складати   такі описи на підставі власних спостережень, грамотно викладати свої думки                                                   

                                                 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Уведення учнів в емоційну атмосферу уроку

ІІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою уроку

1. Оголошення теми

 Діти, прочитайте,будь ласка, епіграф і дайте відповідь на таке питання:

• За що ви любите своє місто,село?

IV. Актуалізація  знань учнів 

На уроках розвитку мовлення ми з вами працювали із текстами, що містили опис. Сьогодні ж ви самостійно будете творити твір-опис. Отже, давайте пригадаємо, що таке опис.

1. Відновлення речення

Спробуйте відновити речення

Опис – це зв’язний ________ , який дає ___________ зображення основних ______ явища, особи чи __________.

(Опис – це зв’язний текст , який дає словесне зображення основних ознак  явища чи предмета.) ( слайд 5)

2.Бесіда

- Які ще типи мовлення вам відомі?  (Роздум, розповідь)

- Чи завжди ці типи мовлення зустрічаються у чистому вигляді? (Ні)

- Скільки основних частин має будь-який твір ? (Три: загальне враження від побаченого, опис найважливіших частин   ( у певній послідовності)висновок)

- У яких стилях мовлення використовується опис місцевості?( В художньому, науковому)

V.   Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Асоціювання: ключове слово “село”(«вулиця»)  –  (сім’я,вулиця, сусіди, дружба,школа, мрія, любов…)  

2.Стратегія «РАФТ».

 Я пропоную на сьогоднішньому уроці зайнятися «РАФТингом». Ні, не спортивним сплавом по гірських річках на надувних човнах рафтах, хоча це теж цікаво та захоплююче. А написанням оригінальних текстів за стратегією розвитку критичного мислення «РАФТ». Використовуючи цю стратегію, ви так само, як і сплавляючись на рафтах, будете потрапляти в несподівані історії, долати бурхливі письмові пороги і навіть потрапляти в творчу аварію. Але, діставшись кінця маршруту, ви будете задоволені.

    Починаємо готувати човен «РАФТ». І спочатку про його будову.

 РАФТ– це абревіатура, яка складається з перших літер чотирьох слів: 

Р – роль,

А – аудиторія ,

Ф – формат,

Т – тема.

Ваші основні завдання як письменника : 

- описати від імені обраного персонажу своє село,місто,  вулицю , вживаючись у відповідну роль, враховуючи особливості аудиторії, тобто тих, до кого звертається персонаж, 

- обрати відповідну для свого повідомлення літературну форму ; 

- висловити важливі для цього персонажа ідеї.

Давайте розглянемо таблицю РАФТ

РОЛЬ	АУДИТОРІЯ	ФОРМАТ	ТЕМА
Хто я?	Для кого я буду писати текст?	В якій формі буде написано текст?	Про що я буду писати? Які ідеї донесу до слухачів?
Звичайні ролі: журналіст,батьки, сусід чи сусідка, люди різних професій, мандрівники… Незвичні: дерево, яблуко на дереві, дорожній знак, лелека, який звив гніздо на старій груші…	Українці,  учні,  учитель,   дерева,  листочки яблуні, автомобілі, маленьке лелеча…	Стиль: художній Жанр: твір-опис місцевості з використанням речень, ускладнених однорідними членами речення	Передати  ставлення до місцевості, що описується (захоплення, замилування, здивування, занепокоєння тощо)

VІ. Написання твору-опису місцевості

Підготувати розповідь про ваше село, увівши в текст твору опис місцевості. Скористатися пам'яткою. 

1.   складання плану опису села

Орієнтовний    план

I. Вступна частина.

1.  Моє місто,вулиця,село — частина  країни.

2.  Історія  виникнення назви.

II. Основна частина. Опис міста,вулиці,села.

1. Історія міста,вулиці,села.

2.   Місце розташування і розміри.

3.   Будинки, магазини, підприємства, установи.

4.  Власний будинок.

5.  Пам’ятки історії та культури.

6.  Місця відпочинку.

7.  Тротуари та проїжджа частина.

8.  Озеленення.

9.  Як змінилося село останнім часом.

10.Село вдень і ввечері (у різні пори року).

III. Висновки.

1. За що я люблю своє село.

2.   Що, на мій погляд, можна (треба) вдосконалити, змінити? 

 2.Самостійне написання твору – опису

-  «Моє село»

- «Вулиця, яку я люблю»

-"Моє місто"

VІІ. Підсумок, оцінювання результатів роботи.

VІІІ. Домашнє завдання

Контрольний твір-опис(підкреслити відокремлені члени речення)

Відокремлені уточнювальні члени речення

Перейдіть запосиланням та уважно прослухайте!

https://www.google.com/search?client=ms-android-samsung-gj-rev1&bih=718&biw=412&hl=uk&tbm=vid&sxsrf=ALeKk00loR6IU9bcxFuPUIGmgbFSDQLa9Q%3A1587622856131&ei=yDOhXoHDB6mHrwS_xaTADg&q=%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%87%D1%96+%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8+%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&oq=%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%87%D1%96+%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8+%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&gs_l=mobile-gws-serp.3...19951.30525.0.31099.26.23.1.2.2.0.319.4255.0j8j10j2.20.0....0...1c.1j4.64.mobile-gws-serp..3.7.1481.3..0j41j0i131k1.0.01umykMaJ6k#


Урокі -повторення

Вітаю Вас з прийдешнім світлим святом Христового Воскресіння, нехай передзвін великодніх дзвонів принесе Вам лише благі вісті, нехай Ваше серце наповниться радістю, хай віра допомагає Вам долати труднощі.
Класна робота
Ст .163 впр.368;
Домашня робота
Ст.163 впр.369





Тема:     Відокремлені обставини. Розділові знаки в реченнях з відокремленими обставинами. 

Мета:     удосконалювати загальнопізнавальні вміння учнів правильно інтонувати речення з відокремленими обставинами; виробляти пунктуаційні вміння й навички правильно ставити розділові знаки в реченнях з відокремленими обставинами; формувати вміння визначати доцільність уживати коми в реченнях з одиничним дієприслівником; редагувати речення з дієприслівниковими зворотами; розвивати творчі вміння  трансформувати речення з однорідними членами на реченнях з відокремленими обставинами;

Обладнання: проект зошита «Узагальнення і систематизація знань про прикметник», сигнальні картки, «Лото назв», презентація «Узагальнення і систематизація знань про прикметник», проектор.

Тип уроку: урок формування практичних   умінь і навичок.                       

Епіграф уроку:

1.   Порядність - це здатність чинити свідомо і справедливо там, де не передбачена дія закону. (Арістотель). Благо народу - вищий закон. - Цицерон

                                              Зміст і структура уроку

I. Організація класу до уроку

II. Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення з епіграфом

-Як ви розумієте слова Арістотеля та Цицерона? Про що будемо розмірко- вувати, вивчаючи  тему уроку?

- На сьогоднішньому уроці ми дізнаємося про  речення з відокремленими обставинами, повторимо морфологічні ознаки дієприкметника, його синтаксичну роль,  оволодіємо навичками, як правильно ставити розділові знаки в реченнях з відокремленими обставинами 

IІІ. Засвоєння теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань.

1. Ознайомлення з алгоритмом та умовами  відокремлення обставин

Умови відокремлення  обставин.

Наприклад: 

•  Якими частинами мови   виражені відокремлені обставини?

–  Який другорядний член речення називається обставиною?

– За яких умов відокремлюємо дієприслівникові звороти?

–  Чи залежить відокремлення обставини від позиції її стосовно означуваного слова?

-За яких умов ми не відокремлюємо обставини?

–  Як ми виділяємо відокремлені обставини   в усному мовленні?

–  Наведіть приклади речень з відокремленими обставинами?

–  Наведіть приклади речень з обставинами, які не будуть відокремлюватися?

                                

2.Робота з текстом «Зустріч з земляками».

 Коли полуднева спека спала, Дмитро Іванович рушив до  сільради знайомитися з головою. Федір Опанасович Поліщук, не знаючи  Коваля,чував про нього і тепер не відразу повірив, що перед ним сидить славнозвісний сищик. Спочатку стривожився: яка пригода привела полковника у Виселки, але Коваль відразу запевнив,що відпочиває у знайомих і, скільки йому відомо,серйозних правопорушень тут не сталося. Порозмовлявши про порушників порядку, про дрібні крадіжки з кормоцеху і з поля, про труднощі з відгодівлею тварин, голова промовив:

-До речі,я теж юрист, колишній. І розповів про себе.

-Закінчив  юридичний технікум. Тоді, після війни , кадрів не вистачало- обрали суддею. Час був голодний, жорстокий. Зажменю колосків з колгоспного поля давали вісім років - за розкрадання колгоспного майна. І от у червні закон вийшов,а вже в липні я мав вести процес. Підсудна – літня жінка,мати трьох дітей,  батько яких загинув на фронті. Зібрала вона уночі на колгоспному полі торбинку покинутих після жнив колосків. Її упіймали, звинувативши в злочині. 

Начальство наполягало, щоб процес був показовий А мій розум, мої почуття протестувати проти того, щоб засудити цю жінку, посиротивши її дітей. Мало не захворів, готуючись до цього процесу. Усе ж поступився  я тоді власною совістю. Закон є закон. І засудив цю матір на тривалий час, відправивши дітей у дитячий будинок. Зрозумівши, що не буде з мене судді, я пішов з роботи. І досі стоїть перед моїми очима, як відривають дітей від матері. Він давно переконався в тому,що в’язниця більше псує людину, ніж виховує. 

– Я розумію вас,Федоре Опанасовичу. Закон повинен бути не помстою людині, а тільки торжеством справедливості. ( За  пов. В. Кашина «Готується вбивство»)  

      Випишіть речення з відокремленими обставинами. Прочитайте ці конструкції, пропускаючи відокремлені обставини, і дослідіть, як зміниться зміст та емоційне забарвлення речень. Зробіть висновок про стилістичну роль відокремлених обставин.                                                                                

 Визначте, до яких слів у реченнях належать відокремлені обставини, поясність умови відокремлення, підкресліть граматичні основи речень

 Перекажіть усно зміст фрагмента тексту. Складіть продовження розповіді, уживаючи речення з відокремленими обставинами.

         3.Розставте розділові знаки у поданому реченні та поясніть їх.

Нині як ніколи існує нагальна потреба у прийнятті нового Закону про мову здатного забезпечити вільний розвиток і захист мов усіх корінних народів національних меншин України пом’якшити історичні образи виправляючи нагромаджені деформації узгодити протилежні інтереси подолавши мовне

4.

.. Гра «Лото назв».

Учитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картках і закрити. Виграє той, хто першим закриє усі назви на своїй картці                        9

Перемагаючи морську хворобу	Замотавши мокру хустку	Маючи гірку долю, солодку або кислу усмішку	Ведучи незрячу людину
Піднявши сухе каміння	Маючи бархатний голос	Поствивши повну бочку	Принісши порожній посуд

1. Який дієприслівниковий зворот показує ознаку хвороби, відсутньої на землі?
2. Який дієприслівниковий зворот  називає ознаку білої хустки, намоченої в Чорному морі?
3. Назвіть дієприслівниковий зворот, що означає «смак» долі, усмішки?
4. Назвіть дієприслівниковий зворот, що означає людину, яка ніколи не заглядає в дзеркало?
5. Назвіть дієприслівниковий зворот, що показує ознаку каміння, якого немає в річці?
6. Який голос буває в дорогої матерії?
7. Назвіть дієприслівниковий зворот, що показує ознаку бочки, в яку не можна наливати воду.
8. Який дієприслівниковий зворот означає посуд, з якого не їдять?

   

5.Письмово виконати впр.361

                                                              

       VІ.Домашнє завдання 

&35 Впр        363                                                                                     

Відокремлені додатки

Мета:          

• поглибити знання восьмикласників про відокремлені члени речення, ознайомити з відокремленими додатками, їх місцем у реченні; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити в тексті відокремлені додатки, аналізувати їх, правильно інтонувати речення з відокремленими додатками, розставляти відповідні розділові знаки;
• розвивати творчі вміння трансформувати, моделювати, конструювати речення з відокремленими додатками; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти свідомому розвиткові наукового світогляду восьмикласників.

Тип уроку:  урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1.       Відокремленими називаються члени речення,…

2.       Відокремлені члени речення виражають…

3.       Відокремлюватися можуть лише…

4.       Якщо означення і прикладка належать до особового займенника,…

5.       Якщо поширені означення і прикладки стоять після означуваного слова, вираженого іменником,…

6.       Якщо у реченні незвичний порядок слів,…

7.       Відокремлені члени речення виділяються…

III. Оголошення теми, мети й завдань уроку

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі виконання практичних завдань

         За допомогою таблиці, яка розміщена у підручнику, розказати про відокремлений додаток: на які запитання відповідає, що позначає, чим виражається.

2. Пунктуаційний практикум

         Записати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділити відокремлені додатки. З’ясувати, яке смислове навантаження несуть відокремлені додатки в кожному реченні.(письмово)

Учитель завжди підтримував Сашкове захоплення поезією особливо народною (С. Плачинда). 2. Окрім посуду трипільці виробляли фігурки Матері-землі (В. Таїк). 3. Софія Київська — джерело для пізнання історії нашої культури зокрема мистецтва Київської Русі (Д. Горбачов). 4. Окрім друкованого в Україні «Богословника» Шевченко, перебуваючи в дяка, міг ознайомитися і з окремими творами художньої літератури (Б. Чайковський). 5. До сьогодні перших українських книжок дійшло небагато зокрема «Повість минулих літ» Нестора Літописця, «Слово про Ігорів похід» невідомого автора, «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона. 6. Хлопець любив дерева, квіти, тварину, усе крім молока (Б. Лепкий). 7. За кошти князя Володимира Великого було придбано внутрішнє начиння Десятинної церкви включаючи ікони, хрести, посуд тощо (А. Багнюк).

3. Дослідження-відновлення(усно)

         Відновити й записати речення, ускладнені відокремленими додатками, уставляючи потрібні за змістом слова з довідки. Пояснити вживання розділових знаків.

1. Формула бінома Ньютона відіграє важливу роль майже в усіх галузях математики, особливо ... . 2. Спіралевидну поверхню нагадують шнеки транспортерів, зокрема ... . 3. Праці Ж. Дезарга і Б. Паскаля присвячені науковому обґрунтуванню перспективи, зокрема ... . 4. Делоська задача про подвоєння куба, тобто ... , об’єм якого вдвоє більший від об’єму даного. 5. В Європі були знайдені інші способи наближеного обчислення коренів, зокрема ... 6. Кібернетика знаходить застосування в різних галузях науки і техніки та в народному господарстві, зокрема ... .

Довідка: Архімедів гвинт; при створенні нових засобів автоматизації виробництва; задача на побудову куба; в алгебрі; в живопису; за допомогою неперервних дробів
4.Виконати вправу  349(письмово)
5.Домашнє завдання
&34 впр.354

УРОК № 45	ДАТА :
Тема:	Відокремлені означення.
Мета:	поглибити знання восьмикласників про відокремлені члени речення, ознайомити з основними способами морфологічного вираження відокремлених означень, їх місцем у реченні відповідно до означуваного слова; сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити в тексті відокремлені й невідокремлені означення, аналізувати їх, правильно інтонувати речення з відокремленими означеннями; розвивати творчі вміння трансформувати речення з відокремленими означеннями на речення з невідокремленими означеннями, правильно будувати речення з відокремленим і невідокремленим означенням; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу ознайомити з найкращими зразками української архітектури.
Тип уроку:	урок формування практичних умінь і навичок.
Обладнання:	дидактичний матеріал.
Хід уроку

І.   Організаційний момент  

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми

1.  Словниковий диктант.

Яснозорий, синьоокий, біло-блакитний, блідо-рожевий, жовтогарячий, золотисто-срібний, швидкоплинний, веселково-сонячний, життєдайний, старий-престарий, пишно-зелені, червонобокий.

2.  Два прикметники введіть у речення, щоб вони виконували роль означення.

3.  Метод незакінчених речень. Закінчіть думку.

· Означення – це…

· Узгоджені означення – це…

·  Дієприкметниковий зворот – це…

·  Дієприкметниковий зворот виділяється комами, якщо…

·  На письмі дієприкметниковий зворот виділяється комами, а у вимові…

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

1.  Лінгвістична діагностика

Записати речення. Підкреслити відокремлені означення. Визначити, які з них — узгоджені, а які — неузгоджені. Свій вибір обґрунтувати.

1. У місті Умані біля палацу Потоцького зібралася сила-силенна панських екіпажів, позолочених, з родинними гербами, розмальовані (П. Наніїв). 2. Хто з нас не ласував ніжно-зеленими яблуками, смачними, соковитими, з жовтинкою? (Л. Мацько). 3. Найбільшим дивом було містечко Мліїв — з безплатною школою та лікарнею, з двома заводами, з чистими освітленими вулицями (Л. Мацько). 4. Таким учитель і піде в життя — точним, логічним, послідовним, відповідальним за свою справу (С. Плачинда). 5. Сам він, простий і доступний, добрий і щирий, готовий був кинутися на допомогу першому зустрічному (Л. Іванникова). 6. Понад тисячу чотириста пам’ятників та обелісків, установлених у містах і селах Чернігівської області, увіковічують мужність і героїзм воїнів (М. Тищенко). 7. Перегук билин, народжених багато віків тому, звучить тут і понині (М. Тищенко).

З’ясувати, чим виражені узгоджені й неузгоджені означення.

2.  Робота за підручником

1. Опрацювання теоретичного матеріалу с. 206-207.

Означення відокремлюють, якщо вони:

• стосуються члена речення, вираженого особовим займенником: Як вона там, бідолашна? (М. Стельмах): 
• стоять після означуваного слова-іменника, особливо якщо перед ним уже € означення: В небі, чистім і прозорім, сонце сяє (М. Рильський ). Пік мороз в ту сніжну зиму, довгу і сувору (Д.Луценко); 
• виражені дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова: Ще спить земля, укутана снігами (Д.Луценко): 
• виражені дієприкметниковим зворотом або одиничним дієприкметником, що стоїть перед означуваним словом, але має обставинно-причинове значення: Скуті кригою страшною, сплять озера і гаї (Олександр Олесь). Здивований, хлопець постояв ще трохи, а потім рушив (Є. Гуцало). 

Поширені означення, виражені дієприкметниковими зворотами, що стоять перед означуваним іменником і не мають додаткових обставинних відтінків значення, не відокремлюють: Стоять налиті сонцем дні (М. Луків). 

Якщо поширене чи непоширене означення відірване від означуваного слова іншими членами речення, його відокремлюємо незалежно від місця розташування в реченні:      І ми пішли, палкі, веселозорі (А. Малишко).

2. Виконання вправ. 

3. Творче моделювання

Із поданих пар простих речень за зразком змоделювати речення, ускладнені відокремленими означеннями. Указати на умови відокремлення.

Зразок. Заходимо до напівосвітленого храму. Храм сповнений музикою органа (О. Балабко). — Заходимо до напівосвітленого храму, сповненого музикою органа.

1. Чорний верх робив поставу княгині Ольги врочистою і стрункою. Цей верх був розшитий білими перлами (Р. Іванченко). 2. Нині ця пам’ятка нашої культури ХІ століття зберігається в приміщенні національної бібліотеки Франції. Ця пам’ятка названа Реймським євангелієм (О. Балабко). 3. Чарувала думку поета краса придунайських просторів із скіфськими могилами, гаями. Ці могили, гаї були вкриті пізньою осінньою позолотою (І. Пільгук). 4. Це старовинне козацьке полкове місто Переяслав тепер було зруйноване, занедбане. Місто Переяслав було колись красиве й горде (Д. Чуб). 5. Олександр Вертинський став виразником музичного обличчя Парижа 20–х - початку 30–х років, співаком. Співак був популярним у всій Європі (О. Балабко).

Визначити, до яких членів речення відносяться відокремлені означення і чим виражені.

4. Я Творче моделювання
   
   
   Із поданих пар простих речень за зразком змоделювати речення, ускладнені відокремленими означеннями. Указати на умови відокремлення.
   Зразок. Заходимо до напівосвітленого храму. Храм сповнений музикою органа (О. Балабко). — Заходимо до напівосвітленого храму, сповненого музикою органа.
   1. Чорний верх робив поставу княгині Ольги врочистою і стрункою. Цей верх був розшитий білими перлами (Р. Іванченко). 2. Нині ця пам’ятка нашої культури ХІ століття зберігається в приміщенні національної бібліотеки Франції. Ця пам’ятка названа Реймським євангелієм (О. Балабко). 3. Чарувала думку поета краса придунайських просторів із скіфськими могилами, гаями. Ці могили, гаї були вкриті пізньою осінньою позолотою (І. Пільгук). 4. Це старовинне козацьке полкове місто Переяслав тепер було зруйноване, занедбане. Місто Переяслав було колись красиве й горде (Д. Чуб). 5. Олександр Вертинський став виразником музичного обличчя Парижа 20–х - початку 30–х років, співаком. Співак був популярним у всій Європі (О. Балабко).
   Визначити, до яких членів речення відносяться відокремлені означення і чим виражені.
   
   
5. експериментую (Творча робота)

Перебудуйте речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими

Скована морозом земля покрилася білим снігом. Замазане зелено-бурими хмарами високе небо припало до землі. На прикритих снігом ланах де-не-де бовваніє почорнілий бур’ян. Обставлені очеретами соломи хутори видніються здалеку.(За Панасом Мирним)

Рефлексія. Отже, означення у реченні можуть відокремлюватися, а можуть  і не відокремлюватися. Від чого це залежить? (від місця означення у реченні). За допомогою чого відокремлюються означення (розділових знаків (на письмі) та інтонації (усне мовлення))

5. Перетворити речення з відокремленими означеннями на речення з невідокремленими.

Аж раптом заграє в ньому (Тарасові) якась радісна сила, буйна і непокірна. 2. З хати вийшов дяк, простоволосий, червоний, в одній розірваній сорочці, і давненько гукав у бур'яни. 3. Сірі очі, трохи холодні і вже пригаслі, плавали на білках серед червоних жилок, і се його турбувало.

6. Перетворити речення з невідокремленими означеннями на речення з відокремленими.

1. Посеред села на горі майдан, на майдані обнесена зелено мальованим штахетом дерев'яна церковця. 2. Мимо церкви — великий курний шлях, з другого боку шляху поросла бур'янами «пустиня», на краю бур'янів необгороджена хата. 3. Добре опам'ятався тоді, як сидів щасливий і радісний з маленькою книжечкою у бур'яні, виспівуючи і вписуючи в неї слова колядки.

7Лінгвістичний експеримент

Перебудувати подані речення так, щоб відокремлені означення, виражені дієприкметниковими зворотами, стали невідокремленими. Звернути увагу на вживання коми в реченнях з відокремленими й невідокремленими означеннями.

1. Які страви, освячені традицією, мають бути на столі? (В. Таїк). 2. Багатокімнатні хати мали поряд ще й окремі господарські прибудови із чотирисхилими дахами, вкритими соломою чи очеретом (В. Таїк). 3. Дні, проведені в Богданівні, пробуджували в художника потяг до фольклору, любов до природи (В. Жадько). 4. Дядько Роман зовсім не помічає хлоп’ячих голів, занурених у полин (О. Гончар). 5. Був у Романовім садку куток, повитий особливою таємничістю (О. Гончар). 6.Віддалік мовчало громаддя копиць, схожих на вершників (В. Дрозд). 7. Я йшов вулицею, вдихав на повні груди повітря, настояне на пахощах розквітлих акацій та бузку (М. Красуцький).

8. Дослідження-трансформація

Трансформувати речення так, щоб виділені означення виконували роль відокремлених. Визначити спосіб їх вираження.

1. Вільний і винахідливий козак Степан жив у містечку Городище (Л. Мацько). 2. Обабіч уторованої дороги громадилися стрімкі й неприступні вершини (С. Плачинда). 3. Графу Потоцькому захотілося створити в Карпівці небачене у світі неповторне, незвичайне, казкове диво (П. Наніїв). 4. В уяві стояв безборонний, з величезними кулачищами полонений січовий стрілець (Б. Антоненко-Давидович). 5. Холодне й голодне дитя було відгороджене від усіх важкими стінами глухоти й німоти (М. Слабошпицький).

Дослідити, чи зміниться зміст речень при їх трансформації. З’ясувати, у якому реченні вжито неузгоджене означення.

9. Лінгвістична гра «Ідеальна пара»

Поєднати в пари й записати речення з однотипними відокремленими означеннями. Свій вибір обґрунтувати.

А    Уже біля корів, задихані, розбентежені, з блиском в очах, з видимим щастям у кожного в руці, ми по-справжньому надивляємося на яблука (О. Гончар). Б    Диякон, з рижою по пояс бородою, пер, наче з бочки, товстого баса (Панас Мирний). В    Вершники, озброєні рушницями, шаблями, ятаганами, оточили офіцерів (І. Пільгук). Г    Випливли в море, бурхливе, неспокійне, холодне (О. Іваненко).

1    Прибув мій канівський земляк, молодий, рухливий, допитливий                  (Г. Костюк). 2    Ікону святого Миколая відтворив невідомий маляр, зі світськими рисами і великою бородою (В. Скуратівський). 3    Польова доріжка, сіра, буденна, у пилюці, стає зовсім інакшою  (О. Гончар). 4    Похилі береги, розмиті дощами та весняною повінню, їжачилися брилами граніту (П. Наніїв).

Ключ.

А-3 (речення з узгодженими й неузгодженим означеннями);

Б-2 (речення з неузгодженим означенням);

В-4 (речення з узгодженим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом);

Г-1 (речення з узгодженим означенням, вираженим одиничними прикметниками).

10. Дослідження-відновлення

Відновити речення, уставляючи з довідки відокремлені означення. Указати на причини відокремлення їх і спосіб вираження.

1. Шестигранник, тіло, ... , називається гексаедром. 2. Бісектрисою називають геометричне місце точок, ... . 3. Сукупність букв, ... , становить алфавіт. 4. Алгебраїчний вираз - це вираз, складений з букв і чисел, ... . 4. Гекто застосовується для утворення похідних одиниць вимірювання, ... . 5. Площини і прямі, ... , називають горизонтальними (З математичного словника).

Довідка: більший від основної в 100 разів; однаково віддалений від сторін кута; прийнятий у системі письма якої-небудь мови і розміщений у певному порядку; обмежений шістьма площинами, гранями; паралельний до площини горизонту; поєднаний між собою скінчене число разів діями додавання, віднімання, множення і добування кореня.

Коментар учителя. Увага! Відокремлені означення, виражені дієприкметниковими зворотами або прикметниками, узгоджуються в тому ж роді, числі й відмінку, що й означуване слово, якого вони стосуються.

Об’єднавшись у пари, пригадати й записати 4-5 визначень лінгвістичних, хімічних, біологічних чи фізичних понять, до складу яких входять відокремлені означення.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

    §32. Вправа впр329

8 клас. Українська мова.

Тема. Інтерв’ю в публіцистичному стилі

Мета: ознайомити учнів з жанром інтерв’ю, особливостями інтерв’ювання;

навчити конструювати та інтонувати правильно питальні речення;  формувати вміння брати інтерв’ю; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення; виховувати загальнолюдські цінності, потребу вчитися протягом життя.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний  момент.

Привітання. Перевірка готовності до уроку.

- Вправа «Мікрофон».

Учитель пропонує дітям, передаючи мікрофон, дати відповідь на запитання:

- Чи  хотіли б ви, щоб вас показали по телевізору?

- Що  цікавого про себе могли розказати?

- На які б запитання хотіли відповісти?

ІІ. Ознайомлення учнів із темою, метою та завданнями уроку.

- Тільки що ви всі дали відповідь на  поставлені запитання. Як можна назвати такий вид роботи? Що він вам нагадує? /Інтерв’ю/

- Що ви знаєте про інтерв’ю? Що б хотіли дізнатися?

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.                     Вправа «Асоціативний кущ»

- Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово «інтерв’ю»?  

- Яка мета інтерв’ю?

2.Відновлення знань про особливості публіцистичного стилю мовлення.

- Пригадайте й назвіть ознаки публіцистичного стилю (точність, логічність, піднесеність,офіційність)

- В яких сферах життя використовується публіцистичний стиль мовлення?

3. Додаткова інформація.

- Будь-який твір публіцистичного  стилю повинен відповідати принципу СТОКАЦ:                               Своєчасність

          Точність

          Об’єктивність

          Коректність

          Аргументованість

          Цілісність

Про це слід пам’ятати і під час створення інтерв’ю

І\/. Засвоєння нового матеріалу.

1.                     Словниковий диктант із поясненням лексичних значень слів. /з використання тлумачного словника/

Мас-медіа, екшн, бліц-портрет, шпальта, візаві, експромт, патетика, стендап, меседж,  прес-реліз, модератор,  антураж, реципієнт.

Довідка: мас-медіа - засоби одночасної передачі інформації групі людей, тобто засоби масової інформації; бліц-портрет - публікація, яка містить короткі відомості про людину; шпальта - вертикальна смуга на сторінці газети, журналу, утворена рядом коротких рядків; візаві – опонент; експромт - принагідний виступ (прозовий, віршований, музичний) без підготовки, різновидність імпровізації; патетика - настроєність, тон промови, твору літератури, музики, кіно, театральної вистави, які характеризуються пафосом, піднесеністю, схвильованістю; стендап - поява журналіста в кадрі з яким-небудь повідомленням, зверненим безпосередньо до глядачів; меседж -  інформація, яка містить певний прихований смисл; прес-реліз - це документ, в якому організація чи публічна особа подає інформацію про певну подію або захід до засобів масової інформації (ЗМІ); модератор - професійний ведучий в ЗМІ (особливо в ток-шоу), зазвичай професійний журналіст; антураж - оточення, середовище, навколишня обстановка; реципієнт - об'єкт комунікації, який залишається для комунікатора анонімним.

 2. Записати слова, даючи визначення понять.

- людина, що бере інтерв’ю … /інтерв’юер/

- процес взяття інтерв’ю… /інтерв’ювання/

- різновид інтерв’ю, переважно з місця події, здебільшого про спорт… /флеш-інтерв’ю/

- людина, в якої беруть інтерв’ю ../респондент/

3.  Повідомлення учнів (домашнє завдання)

- Психологія інтерв’ю.

- Комунікативна функція журналіста.

- Розминка перед інтерв’ю.

- Таємниця погляду.

- Місце та технічні засоби для інтерв’ю.

4. Робота з текстом.

Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Користуючись матеріалом тексту, зробіть висновок, яких правил слід дотримуватися при  постановці  запитань під час інтерв’ю.

Його величність — запитання

Запитання — це своєрідний ключ до успішного інтерв’ю. Зрозуміло, що воно має бути насамперед змістовним і нестандартним.

Буває, щоб сформулювати справді цікаве запитання, доводиться «просіяти» великий інформаційний масив. Але воно того варте. І автор такого запитання вартий поваги.

Від журналіста вимагається особлива винахідливість, уміння побудувати нестандартне питання. Наприклад, під час інтерв’ю в прямому ефірі телеканалу «1+1» за участю екс-державного секретаря США Мадлен Олбрайт  після традиційної «розминки» журналіст запитує гостю: «Пані Олбрайт, у вас така симпатична прикраса — брошка у формі метелика. Очевидно, ви любите все літнє?..» «Насправді, — відповіла поважна гостя, — я надаю перевагу прикрасам у вигляді

різноманітних зміїв, але іранський лідер якось заявив: подивіться, яка ця Олбрайт зміюка, у неї навіть прикраси — змії. Відтоді мушу уникати улюблених брошок-змій». Така напівжартівлива відповідь, безумовно, надала спілкуванню непротокольного характеру. Журналіст «елегантно» вийшов на комплекс важливих питань про відносини між США й ісламським світом. Обговорення специфічної міжнародної проблематики набуло особистісного забарвлення, стала доступнішою інформація.

У сучасній практиці інтерв’ю особливо цінуються запитання з певним підтекстом, що надають спілкуванню неабиякої інтриги. Таке питання здатне заскочити співбесідника зненацька; отже, відповідь може бути збагачена ексклюзивною й несподіваною інформацією.

Завдання журналіста — викликати знаменитого співрозмовника на відвертість, спонукати його до глибоких і цікавих міркувань. Дослідник сучасної практики західної журналістики Девід Рендол виділяє цілу низку питань, здатних, на його думку, генерувати несподівані відповіді. Зокрема:

- Ваш перший спогад?

- Найкраща порада, яку ви отримали від батька/матері?

- Хто мав найбільший вплив на ваше життя?

- Ваша перша робота/машина/любов?

- Що ви робите, коли нервуєте?

- Чому ви не здатні протистояти?

Цей перелік можна поповнювати для себе і самотужки. В нагоді може стати, зокрема, своєрідне колекціонування афоризмів (крилатих, авторських, з народної творчості...). Афоризми — місткі і доступні вислови — наштовхують на змістовні запитання-роздуми. Ось стародавній китайський афоризм — «Якщо ви схвильовані гнівом, намагайтеся відволіктися від його причини; позбувшись пального, яке підживлює гнів, ви уникнете його» — можна трансформувати в приблизно таке запитання: Як вгамовуєте спалах своїх емоцій, як уникаєте конфліктів?.. Питання, хоч і простеньке, однак дає можливість зачепити близьке кожному з нас, дещо приземлити знаменитість, переконати глядача, що вона — така ж жива людина, як і він. У цьому й полягає  принадність інтерв’ю з відомою людиною.

Отже, ефективність інтерв’ю залежить від змісту запитання, а також інтонації його висловлення. Наскільки воно буде насиченим, промовистим і виразним, настільки й вагомою буде відповідь. Інтерв’ю — динамічний, універсальний і цікавий жанр.

\/. Закріплення матеріалу

1.Практична робота

Прочитайте інтерв'ю. З якою метою створено цей матеріал? Відповідь на яке запитання вас зацікавила найбільше? Поставте Риммі Леонідівні запитання, скориставшись матеріалом тексту «Його величність запитання».

Римма Леонідівна  - успішний директор школи з 2002 року, вчитель історії вищої категорії, вчитель-методист. Її люблять учні, поважають батьки, наслідують вчителі. Як їй вдалося досягти успіху? Дізнаємось про це в неї.

- Риммо Леонідівно, яка найхарактерніша риса допомогла вам досягти такого успіху?

- Я гадаю, що це не одна риса, а їх сукупність. В першу чергу, це – наполегливість у досягненні мети, впевненість у власних силах та підтримка колег.

- Як Ви встигаєте все зробити?

- Як кажуть: «Дорогу здолає той, хто йде». Тому роботу потрібно вміти правильно планувати та вчасно виконувати.

- Що Ви мрієте змінити в школі?

- Хотілося б у кожний кабінет придбати телевізор та мультимедійну дошку, забезпечити кожного учня на уроці інформатики доступом до персонального комп’ютера.

- Дякуємо за цікаві відповіді, бажаємо наснаги в подальшій творчості.

2.  Бесіда.

- Що ж таке інтерв’ю? /

- Яка мета інтерв’ю?

- Від чого залежить ефективність інтерв’ю?

- Що необхідно враховувати під час інтерв’ювання?

\/І. Контрольно-корекційний етап

1. Робота з опитувальником Пруста.

Довідка.

Марсель Пруст - один із найвідоміших письменників XX століття. Його головний твір — семитомна епопея «В пошуках утраченого часу».

В кінці ХІХ століття Марсель заповнив анкети, відповіді на які до сьогодні вважаються найоригінальнішими із  існуючих.

Прочитайте запитання та оберіть декілька з них, на які ви б самі хотіли дати відповідь. Поставте одне із запитань своєму однокласнику.

1. Ваша найхарактерніша риса?

2. Яка ваша мрія про щастя?

3. Що для вас є найбільшим нещастям?

4. Яким би ви хотіли бути?

5. Ваш улюблений колір?

6. Ваші улюблені письменники (поети)?

7.Улюблений літературний герой?

8. Здібність, якою ви б хотіли володіти?

2. Створення узагальненого словникового слова «Інтерв’ю»

- Підберіть до кожної букви слова «Інтерв’ю» слово, яке характеризує його або стосується його.

І-

Н-

Т-

Е-

Р-

В-

‘Ю-

.

\/ІІ. Домашнє завдання

 Записати запитання для інтерв’ю та взяти інтерв’ю (по можливості) у класного керівника, завуча школи чи в іншого учасника навчально-виховного процесу 

ПОНЯТТЯ ПРО ВІДОКРЕМЛЕННЯ. ВІДОКРЕМЛЕНІ ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
https://www.youtube.com/watch?v=jdUtb0IZi5g

•  Тема: «Однорідні члени речення, звертання, вставні слова (словосполучення, речення)»

  
  

  
  

  1.     Виділені слова є однорідними присудками в реченні

  А)  Дощ січе воду, камінь.

  Б)  Хтось бере рушницю і йде в ліси полювати зайця.

  В)  По долині, по стежині біжить сонце.

  Г)  Все на землі прагне сонця, спокою, радості, волі.

  Д)  Минають роки і сторіччя, відходять у небуття покоління людей.

  
  

  2.     Виділені слова є однорідними додатками в реченні

  А)  Сніг покрив кущі, замів дороги.

  Б)  Моє щастя, і ніжність, і гнів я у пісні б хотів зберегти.

  В)  Високі нескошені трави й хліба поблискували на сонці.

  Г)  Ми розминались в часі і у просторі.

  Д)  Сплять озера і гаї.

  
  

  3.                Виділені означення є однорідними в реченні (розділові знаки пропущено)

       А)  У сірому (?) туманному світанку загорівся бій.

       Б) Темніє пучок свіжих (?) кучерявих (?) польових волошок.

       В)  Рівний (?) залитий сонцем степ одразу принишк.

       Г)  Юні (?) замріяні клени хиляться в темне вікно.

       Д)  Круглі (?) зелені (?) широкі верхів’я вкривали ліс ніби зеленими шатрами.

  
  

  4.     Звертання є в реченні

  А)  Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось.

  Б)  Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький, був сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка.

  В) Ой у полі три криниченьки, любив козак три дівчиноньки…

  Г) Почекай-но, дівчино, ще й для тебе троянди весни розцвітуть.

  Д)  Проситься в серце матусина пісня.

  5.     Речення із вставним словом

  А) Тобі, земле моя рідна і велика, матінка велична, мої всі поривання.

  Б) Земля не може жити без сонця.

  В) Там, кажуть, з гір усю країну видно.

  Г) Дорогий друже! Довго чекав ти мого листа.

  Д) Він казав, що не може мати ніякої насолоди від життя, коли знає, що поруч люди безправні, забиті.

  
  

  6.                Вставне слово (словосполучення), що привертає увагу співрозмовника, виділене в реченні

      А) І того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ.

      Б) Вершники, здавалось, зрослися з підібраними грудастими кіньми.

      В) Він, правду мовлячи, не почував ніякої охоти вчитися гри на фортеп’яні.

      Г) Та й, між нами кажучи, не дуже й заснеш, коли таке гарчання під боком.

      Д) Остапові пощастило, однак, зачепитись якось за прибережну вербу.

  
  

  7.                Перепишіть, поставте  розділові знаки. Побудуйте схеми речень з однорідними членами.

  1)   І мені вже нічого не треба ні скарбів ні утіх ні жалів.

  2)   Березу вільху і ліщину дубів могутність величаву і навіть тихий верболіз люблю я ліс.

  3)   Кожен кущик горбок долинка все це було йому знайоме.

  4)   Всяке птаство як-от деркачів перепілок куликів курочок можна було викосити косою в траві.

  
  

  8.     Запишіть речення. Вставте, де потрібно, розділові знаки.

  1)   Не винен я тому, що сумно співаю брати мої.

  2)   Зоре моя вечірняя зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою.

  3)   Обнімає земля небо голубе о моя Вітчизно я люблю тебе!

  4)   Радуйся земле моя  Радуйся  рідний народе Сонце твоєї свободи цілому світу сія!

  
  

  9.     Перепишіть речення. З’ясуйте, у яких з них виділені слова є вставними, а в яких членами речення. Поставте, де потрібно, розділові знаки.

  1)   Димко проте жваво налягав на весла, і легенький човен хутко просувався по прозорій воді.

  2)   Чернишеві хотілося швидше побачити справжню війну, проте він досі ніде її не знаходив.

  3)   Видно шляхи полтавськії і славну Полтавщину.

  4)   Голуб видно втихомирився й заснув.

  
  

  І. Спишіть речення. Підкресліть підмети, визначте спосіб їх вираження. 1. Ми з нею довго в полі говорили, не чули навіть гуркоту доріг (Л. Костенко). 2. Тебе цей сад прийняв гостинно в свою заквітчану сім'ю (Д. Луценко). 3. Чумацький Шлях, Стріла, Стожари летять в розгойдані світи (М. Стельмах). 4. Павло Григорович Тичина колись водив мене у ліс (М. Сом). 5. Майже три роки минуло від того далекого світлого дня (О. Гончар). 6. Кожен із бійців знав, що небезпека подвоїлася (О. Гончар)Л.І його підхопили з десяток рук, сильно підкинули вгору один, другий, третій раз (Іван Ле). 8. Багато пішло на фронт, чимало в партизани (Є. Гуцало). 9. Але дехто з учнів викликав у нього глибоке занепокоєння (О. Донченко). 10. Гучне «Ура!» пронеслося тоді над лугами і впало в трав розморених дурман (Л. Первомайський). II. Підкресліть і поясніть вивчені орфограми та пунктограми. Доберіть синоніми до виділених слів. Складіть і запишіть речення, використавши подані сполучення слів у ролі підметів. Підкресліть граматичні основи. Визначте способи вираження підмета. Кожен із нас, кінець вересня, початок вистави, чотири хвилини, група артистів, багато квітів, Південний Буг, Петро Іванович, хтось із музикантів. Висновки. 1. Підмет називає предмет, про який розповідається в реченні, й має форму називного відмінка. Щоб не помилитися у визначенні підмета, необхідно добре усвідомити зміст речення. 2. Підмет може бути простим і складеним

• 
  

• Ділові папери. Протокол

• Урок № 68
• ДІЛОВІ ПАПЕРИ. ПРОТОКОЛ
• Мета:  ознайомити з основними вимогами до оформлення протоколу як документа офіційно-ділового стилю (його структурою і мовним оформленням); роз­вивати мовленнєво-комунікативні вміння складати про­токоли відповідно до комунікативного завдання.
• Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
• ХІД УРОКУ
• І. Організаційний момент
• ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку за допомогою поезії Дмитра Білоуса
•         ПРОТОКОЛ
• Хай думок не кожен порух,
• та чи єдність чи розкол, —
• все, що відбулось на зборах,
• вам розкаже протокол.
• Склад президії. Присутні
• (кількість їх). Порядок дня.
• Основні думки присутні —
• план, конкретні завдання.
• Що зробив наш осередок
• (все важливе, непросте).
• Слухали: про те-то й то-то,
• Ухвалили: те-то й те...
• Протоколи ще бувають
• дещо схожими на акт,
• документ, який складають
• про подію, певний факт.
• Між державами угоди
• про кордон чи про футбол, —
• підписали на нараді
• і складали — Протокол.
•                         (Д. Білоус)
• ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів з теми
• Експрес-опитування
• - Пригадати особливості офіційно-ділового стилю і продовжити вислови:
• Основна функція офіційно-ділового стилю — ... .
• Обставини мовлення — ... .
• Сфера вживання офіційно-ділового стилю — ... .
• Загальні ознаки — офіційність, ....
• Мовні ознаки, притаманні текстам офіційно-ділового стилю — ... .
• ІV. Розвиток неперервної пошукової пізнавальної активності
• Робота у мікрогрупах
• - Об'єднатися в мікрогрупи і вибрати назви документів визна­ченого виду:
• 1 мікрогрупа — документи особового складу;
• 2 — до­відково-інформаційні;
• 3 — обліково-фінансові;
• 4 — господарсько-договірні;
• 5 — організаційні;
• 6 — розпорядчі.
•        Наказ, доручення, положення, вказівка, телеграма, розпоряджен­ня, характеристика, автобіографія, довідка, заява, анотація, план, про­токол, статут, положення, розписка, постанова, трудова угода, акт, доручення, договір, список, правила, доповідна записка, скарга, по­яснювальна записка, телефонограма, оголошення.
• - Назви яких документів для вас є новими? Використовуючи додат­кову літературу з сучасного діловодства, визначити, з якою метою вони створюються і за яких обставин. Яку сферу діяльності лю­дини обслуговують?
• Матеріал для вчителя.
• 1 — автобіографія, заява, пропозиція, скар­га, характеристика;
• 2 — анотація, довідка, доповідна записка, пояс­нювальна записка, план, протокол, оголошення, телеграма, телефо­нограма;
• 3 — акт, доручення, розписка, список;
• 4 — договір, трудова угода;
• 5 — положення, правила, статут;
• 6 — вказівка, наказ, поста­нова, розпорядження.
• V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
•      Протокол — це документ, у якому фіксуються хід і результати ро­боти нарад, засідань, зборів тощо. У протоколі відображаються всі виступи з питань, що розглядаються, і рішення, прийняті в резуль­таті обговорення.
•        За обсягом інформації протоколи бувають трьох видів:
• стислі (записуються питання, які обговорюються, прізвища допо­відачів і виступаючих, прийняті рішення);
• повні (стисло записуються виступи доповідачів, інших осіб, що беруть участь в обговоренні питання);
• стенографічні (дослівно фіксується весь хід засідання).
•     Текст протоколу складається з двох частин: вступної та основної. У вступній частині вказується дата проведення зборів, зазначаються прізвища та ініціали всіх присутніх. За великої кількості присутніх (більше 10 осіб) робиться позначка цифрою. У цій частині подається порядок денний зборів з переліком питань, що розглядаються. Основ­ний текст протоколу поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Кожний розділ містить такі частини: «СЛУХАЛИ», «ВИСТУПИЛИ», «УХВАЛИЛИ». Ці слова треба писати великими лі­терами з нового рядка. Після них ставлять двокрапку. Кожний розділ пишеться з абзацу.
•        Увага! Текст протоколу має бути точним, зрозумілим. Він скла­дається з розділів, згідно з питаннями порядку денного. Розміщення розділів у тексті протоколу має відповідати послідовності відповідних питань у порядку денному.
• Колективна робота з текстом-зразком
• ► Прочитати текст протоколу й зробити висновок про зміст і оформ­лення цього виду документа.
• ПРОТОКОЛ
• засідання членів гуртка «Живе слово»
• Херсонської загальноосвітньої школи I—III ступенів № 41
•       № 4                                                                                                    від 18.04.08
• Присутні: 15 членів гуртка, керівник.
• Голова засідання — Нестерович О.
• Секретар — Стадник І.
• Порядок денний:
• Про роботу гуртка «Живе слово» у II семестрі (доповідач Клиганівська В.).
• Про підготовку до підсумкових заходів гуртка за звітний період (доповідач Зорін А.).
• І. СЛУХАЛИ:
•          Старосту гуртка Клиганівську В., яка відзначила позитивну робо­ту членів гуртка протягом навчального року. Звернула особливу увагу на активних членів колективу. Розказала про великий обсяг роботи, зроблений у II семестрі.
•          ВИСТУПИЛИ:
• Олексин С., який запропонував клопотати перед адміністрацією школи про нагородження активних членів гуртка грамотами ди­ректора школа.
• Карасевич В. внесла пропозицію випустити стінну газету, яка б висвітлила роботу гуртка «Живе слово» у поточному році.
•          УХВАЛИЛИ:
• Підтримати пропозицію щодо нагородження активних членів гурт­ка на Святі останнього дзвоника.
• Доручити членам редколегії випустити стінну газету.
•         СЛУХАЛИ:
•        Зоріна А., який доповів про заплановані підсумкові заходи гуртка «Живе слово». Зазначив, що всі члени гуртка мають провести інди­відуальну пошукову роботу та взяти активну участь щодо підготовки до зустрічей, виступів і свята.
•         ВИСТУПИЛИ:
•        Деремешко І. запропонувала залучити до роботи щодо підготовки заходів гуртка актив школи, однокласників та шкільний ансамбль.
•        УХВАЛИЛИ:
• Розподілити обов'язки між членами гуртка щодо підготовки до під­сумкових заходів на наступному занятті.
• Підтримати пропозицію Деремешко І.

• Голова засідання        (підпис)          О. Нестерович

• Секретар                      (підпис)          І. Стадник
• Навчальне редагування
•     Проаналізувати фрагменти протоколів. Зредагувати речення, по­яснивши характер помилок.
•      1. Така огорожа не забезпечувала випадків крадіжок. Це було ви­явлено охоронцями і прийняті міри. 2. Розглядалися учні Книш та Петренко, які несвоєчасно з'являються на заняття у неохайному ви­гляді. 3. Силами активу був придбаний тенісний стіл. Його відремон­тували і при допомозі адміністрації він працює непогано. 4. Слухали: Про виконання плану ремонта школи, так як літо на носу, а графік ремонту сорван. 5. Ухвалили: Заборонити всім курцям палити у при­міщенні школи і брати приклад з Котика С., який постійно курить у відведеному місці. 6. Для утримання нормальної температури у всіх класних кімнатах школи поставити ртутні градусники.
• VII. Робота над складанням протоколу
• - Уважно прочитати пам'ятку «Як оформляти протокол».
• Як оформляти протокол
•   Протокол повинен містити такі реквізити:
  • назву виду документа;
  • порядковий номер протоколу;
  • назва заходу, який протоколюється (нарада, засідання, збори);
  • назва організації, де проводиться захід;
  • дата проведення заходу;
  • місце проведення заходу;
  • кількісний склад учасників;
  • порядок денний;
  • текст протоколу;
  • перелік додатків (якщо вони є) із зазначенням кількості сторі­нок;
  • підписи керівників зборів (засідання, наради тощо) — голови і секретаря.
• - Дотримуючись основних вимог цієї пам'ятки, скласти протоколи за варіантами відповідно до порядку денного.
• Варіант 1
• Робота редколегій класних стінних газет у II семестрі поточного навчального року.
• Затвердження графіка літньої практики.
• Варіант 2
• Проведення у школі конкурсу естрадної пісні.
• Учнівське самоврядування: стан і перспективи.
• VІІІ. Підсумок уроку
• ІX. Домашнє завдання
•     Продовжити розпочату на уроці роботу над складанням прото­колів.
• 
  
•  ПЕЙЗАЖІ МИКОЛИ ГЛУЩЕНКА
  

  Назви справжнього пейзажиста заслуговує той художник, який не лише вміє передати олією, пастеллю чи аквареллю лінії і барви, тони і відтінки, а й глибоко любить свою країну, окрилює ту любов у глядача. Справжній пейзажист — це передовсім палкий патріот.

  Таким пейзажистом є Микола Глущенко. Ряд його праць присвячений Дніпру, Києву, його околицям. Це твори не тільки митця, а й людини, яка любить життя, яка дихає з ним одним подихом.

  Ви дивитесь на весняний пейзаж, на голубий розлив річки, що захоплює прибережні чагарники, над якими от-от засвистять качині зграї. Тоді думаєте, що Глущенко — поет весни.

  Та ось бачите припорошені сивим інеєм дерева, іскристий сніг, по якому простягайся синюваті смуги тіней. І впевнені, що Глущенко — поет зими.

  Розкішна барвами осінь і щедре літо так само мають в особі Глущенка вірного свого співця.

  Художник багато їздить по країні, невтомно працює. На його полотнах ми бачимо яскраві краєвиди Криму, густі, соковиті фарби Карпат, задумливий спокій гірських озер. Бачимо Володимирську гірку у Києві, чудесні манливі дніпровські далі. Бачимо вечори, ранки, дні рідної країни. І не тільки дивуємось блискучій майстерності художника, а й відчуваємо любов до прекрасної нашої землі (За М. Рильським, 182 слова).