Про матеріал

У презентації висвітлено трагізм і велич боротьби української молоді під Крутами для формування в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого.

Перегляд файлу

 ПОПЕРЕДНІЙ СЛАЙД1 / 24НАСТУПНИЙ СЛАЙД 

Зміст слайдів

Номер слайду 1

Номер слайду 2

Сьогодні День пам’яті Героїв Крут – однієї з трагічних і водночас високо легендарних сторінок в історії української визвольної боротьби 1917-1921 рр. Картина А. Климко «Бій під Крутами»

Номер слайду 3

До кінця грудня 1917 року більшовики встановили владу на більшій частині Сходу України та почали наступ на Київ. Захищати столицю було нікому. 15-тисячна армія, яку на той момент мала УНР, була деморалізована довгою війною, розчарована у політиці Центральної Ради. В цих умовах стати на захист Києва були здатні, мабуть, лише  гімназисти та студенти. 5 січня 1918 року було створено студентський курінь Січових стрільців. 

Номер слайду 4

Добровольці почали тренування, які продовжувались не більше тижня, до 26 січня. Вранці 28 січня сотні студентського куреня прибули на станцію Крути та почали рити окопи, займаючи позиції. Озброєння катастрофічно бракувало – загін мав лише 16 кулеметів, невеликий бронепоїзд та обмаль патронів. Студенти на станції Крути, фото незадовго до бою

Номер слайду 5

Бій під Крутами бій, що відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина.

Номер слайду 6

Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. Картина Леонід Перфецький « Бій під Крутами»

Номер слайду 7

Схема бою виконана сотником Сергієм Горячком

Номер слайду 8

Бій під Крутами розпочався 29 січня о дев’ятій ранку з бойового зіткнення захисників з передовим загоном матросів, які намагалися взяти станцію одним ударом. Більшовики мали значну чисельну перевагу, їхній трьохтисячний загін намагався взяти захисників в кільце. З тилу крутян підтримував бронепоїзд з гарматою, який обстрілював нападників.

Номер слайду 9

Захисники понесли значні втрати, але змогли відбити перші атаки ворога. Аж ось почали закінчуватись патрони, замовкла і гармата, відстрілявши весь боєзапас. Запросивши підтримки, не отримали відповіді штабу. Як з’ясувалося потім, штабісти кинули бійців напризволяще, втікаючи на потязі назад до Києва. Так поспішали, що навіть забули відчепити вагони з боєкомплектом…

Номер слайду 10

Приблизно о 17 годині розрізнені частини захисників зібралися разом. З’ясувалося, що немає  однієї чоти. Розвідувальний загін, приблизно 30 бійців, загубив орієнтир та потрапив у полон. За розповідями очевидців, «червоні» жорстоко знущалися над полоненими, потім всіх розстріляли. Ідучи на страту, Григорій Піпський, учень сьомого класу, почав співати «Ще не вмерла Україна», решта його підтримали. Фото загиблих Героїв Крут

Номер слайду 11

За різними джерелами, українська сторона втратила вбитими від 300 до 400 чоловік, але змогла затримати більшовицьку армію і здійснили організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російське радянське військо втратило боєздатність на чотири дні. Поновити наступ на Київ війську Муравйова прийшлося не залізничним шляхом, як задумувалося, а на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.

Номер слайду 12

Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність

Номер слайду 13

На похороні в Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».

Номер слайду 14

Протягом десятиріч існували різні суперечливі трактування перебігу подій і кількості загиблих — від кількох до декількох сотень, хоча до нашого часу збереглися тільки імена тих, кого було поховано на Аскольдовій могилі: Андрій Омельченко, сотник. Володимир Шульгин. Павло Кольченко. Лука Дмитренко. Микола Лизогуб. Попович Олександр. Андріїв. Микола Божинський-БожкоІзидор Курик. Олександр Шерстюк. Головощук. Чижів. Кирик. Андрій Соколовський. Микола Корпан. Микола ГанкевичЄвген Тарнавський. Гнаткевич. Григорій Піпський

Номер слайду 15

На Аскольдовій могиліПоховали їх - Тридцять мучнів українців. Славних, молодих... На Аскольдовій могиліУкраїнський цвіт! - По кривавій по дорозіНам іти у світ. На кого посміла знятись. Зрадницька рука?Квітне сонце, грає вітерІ Дніпро-ріка... На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! - Понад усе вони любили. Свій коханий край. Вмерли в Новім ЗаповітіЗ славою святих. -На Аскольдовій могиліПоховали їх. Павло Тичина 1918

Номер слайду 16

“Ілюстрованого додатку” до щоденної київської газети “Відродження” від 7 квітня (25 березня за ст. ст.) 1918 р.

Номер слайду 17

Гравюра на честь Крут, 1935 рік

Номер слайду 18

Оголошення про Святкову академію з нагоди річниці бою під Крутами. 1956 р. Крути: Збірка у пам’ять героїв Крут. 2008р. Упор. Зінкевич. О., Зінкевич Н.

Номер слайду 19

Станція Крути. Символічна могила (ліворуч) і сучасний меморіал загиблим студентам у вигляді колони Червоного корпусу Київського університету.

Номер слайду 20

Пам’ятник Героям Крут у Києві

Номер слайду 21

З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.

Номер слайду 22

До 90-річчя бою випущено конверт

Номер слайду 23

Подвиг студентів-крутян став символом мужності та беззастережної любові до власної Батьківщини. За часів радянської влади, про бій під Крутами забули на довгих 70 років, до отримання Україною незалежності. Тільки в останні роки історики почали активно вивчати наявні матеріали. І хоча зараз виникає більше питань, ніж відповідей, незмінним залишається один факт: битва під Крутами – одна з визначних сторінок історії України, яку ми маємо пам’ятати.

Номер слайду 24

Це свято з'явилося в Україні у 1918 році після переходу Царської Росії з юліанського календаря на григоріанський. У ніч з 13 на 14 січня відзначають Старий Новий рік 2019 / фото УНІАН Старий новий рік – свято, що з'явилося при переході з юліанського календаря на григоріанський. Відзначають його в ніч з 13 на 14 січня, саме в цей день за юліанським календарем святкували Новий рік. Старий Новий рік 2019: що це за свято Багато хто задається питанням, чому стали відзначати Старий Новий рік. Це свято з'явилося в Україні у 1918 році після переходу Царської Росії з юліанського календаря на григоріанський, за яким на той час вся Європа жила вже кілька століть. Через це всі свята були перенесені на 13 днів. Так, за юліанським календарем Новий рік 14 січня, і, коли в 1918 році на території сучасної України прийняли григоріанське літочислення, Новий рік перемістився на 1 січня. Також до переходу на григоріанське літочислення в день Старого Нового року відзначали Василів день або Щедрий вечір. Саме звідси і пішли традиції святкування Старого Нового року. Читайте також Різдво-2019: головні колядки та історія колядування (відео) Традиції Старого Нового року Споконвіку на Старий Новий рік було прийнято накривати пишний і щедрий стіл, від сюди і пішла інша назва свята – Щедрий вечір. Вважається, що чим багатшим буде стіл, тим більше благ господар отримає в наступному році. Ввечері 13 січня дівчата ходили по хатах і щедрували. Щедрувальники вітають усіх з наступаючим святом і бажають багатства, здоров'я і благополуччя. З ранку 14 лютого починають ходити хлопчики-посівальники. Вони ходили по хатах родичів, сусідів і знайомих, засипаючи їх зерном. Зерно посівальників не можна було вимітати до заходу сонця. Посівальникам віддячували фруктами та іншими гостинцями, пізніше їм почали давати гроші, частину яких вважалося правильним пожертвувати церкві. Також вважалося, що першим 14 січня в будинок повинен заходити чоловік - тоді буде і хороший урожай, і худоба здорова, і в хаті лад. «Щедрий вечір! Добрий вечір!»

Коляда для вчителів української мови та літератури м. Стрия.

В останній, третій день святкування Різдва Христового — 9 січня — у народі вшановували апостола Стефана. За багаторічними спостереженнями, цей день повинен бути морозний, а тому казали: “Прийшов Степан – на ньому червоний жупан”.

Святкували цей день, як і попередні, — намагалися не працювати, можна було виконувати лише найнеобхіднішу роботу. А взагалі, починаючи від Різдва і протягом двох тижнів, до 21 січня – різдвяного дня, що вважається закінченням всіх свят, не можна затівати будь-якої великої роботи: прати, шити, ремонтувати квартиру, тощо.

Ввечері на Степанів день співали якнайбільше колядок і напували коней водою, у якій були накидані срібні гроші, щоб тварини не хворіли.

За церковним календарем 9 січня вшановують апостола первомученика та архідиякона Стефана, преподобного Феодора Начертаного сповідника, святителя Феодора.

Іменинники 9 січня:

Степан, Федір, Лука, Йосип, Давид, Яків.

Події 9 січня:

1599 — у Масселбурзі (Шотландія) створена найдавніша з офіційно зареєстрованих масонських лож.
1648 — Богдана Хмельницького обрано гетьманом Запорізької Січі.
1769 — російська імператриця Катерина II видала Маніфест про заснування двох асигнаційних банків. До цього її спонукало зростання військових витрат.
1792 — Підписано Ясський мирний договір, що завершив російсько-турецьку війну 1787—1792.
1799 — Англії вперше у світі введено податок на прибуток.
1905 — у Санкт-Петербурзі влада жорстоко розігнала мирну демонстрацію, учасники якої мали на меті вручити цареві «Петицію робітників і жителів Петербурга для подання Миколі II». Розстріл велелюдного мітингу, який отримав назву «кривава неділя», став одним із поштовхів до революції 1905 року.
1923 — іспанський винахідник Хуан де ля Сієрва здійснив перший політ на винайденому ним автожирі. З розвитком гелікоптерів роботи зі створення автожирів були згорнуті.
1951 — у Нью-Йорку відбулось офіційне відкриття штаб-квартири Організації Об'єднаних Націй.

9 січня народились:

1924 — Сергій Параджанов, визначний вірменський та український кінорежисер, сценарист. В Україні створив фільми «Українська рапсодія», «Наталія Ужвій», «Тіні забутих предків».

1917 — Микола Ворвулєв, співак, народний артист СРСР. Соліст Київського оперного театру. Партії: Євгеній Онєгін, Ріголетто.

1854 — Євгенія Ліньова (фон Папріц), українська та російська співачка, фольклористка, пропагувала народні пісні. Вперше у вітчизняній фольклористиці застосувала фонограф.

Чи знаєте ви що:

Про Сергія Параджанова

В'язень Параджанов рідко отримував листи від численних друзів, приятелів і учнів. Зате регулярно приходили міжнародні депеші від якогось Фредеріка Фелліні. Зміст депеш: «Хвилююся за твою долю, ти ж велика людина, тримайся».

У в'язниці Параджанов збирав кришки з фольги, якими тоді закривали молочні пляшки. Він пресував їх у медальйон і гвіздком робив портрет Пушкіна. Один із таких медальйонів він подарував Тоніно Гуеррі. Тоніно відлив медальйон в сріблі і подарував своєму другу Федеріко Фелліні. Друзі створили приз на честь Параджанова і назвали його «Амаркорд», яким нагороджують за кращий фільм на фестивалі в Ріміні. Першим отримав нагороду Георгій Данелія, кінорежисер, друг Параджанова, за картину «Настя».

Одного разу Параджанов надіслав телеграму:"Москва. Кремль. Косигіну. Оскільки я — єдиний безробітний кінорежисер у Радянському Союзі, наполегливо прошу відпустити мене в голому вигляді через радянсько-іранський кордон, може, стану родоначальником в іранському кіно. Параджанов".

Коли Параджанов вийшов з тюрми, він привіз у подарунок своєму племінникові Георгію коробку з-під сірників, повну вошей, щоб юнак зрозумів, що таке радянська в'язниця. Однак, незважаючи на такий яскравий натяк, Георгій Параджанов став єдиним з родичів Маестро, хто пішов шляхом славетного дядька.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

9 січня

Інші дати

Степана, Стефана


09 січня 2019 о 09:45
9 cічня – 95 років від дня народження Сергія Параджанова

Традиції Різдва






Свято Різдва чекають з нетерпінням і дорослі, і малі. Воно приносить чимало радощів, веселощів та солодощів. Свято тішить своїм затишком, спокоєм та надіями на краще майбутнє. Та чи знаємо ми як його святкувати?

Розпочинається Різдво 6 січня – Святий Вечір. Цей день у всіх асоціюється із такою смачною стравою як кутя. Вона красується на столі серед ще 11 страв. Адже всі знають про те, що до Святої Вечері потрібно приготувати 12 страв. Кутя – окраса. Це – перша страва, яку їдять. Потім всі інші.



У різних регіонах її готують то рідкою, то густою. Незмінними є горіхи (цілі або подрібнені), мед, мак, родзинки. Взагалі, кожна господиня може нафантазувати все, що забажає. Головна умова, щоб було смачно. Ці 12 страв – 12 місяців року. Звичайно, перша ложка куті дістається господарю дому.

Як відомо, на Святий Вечір прийнято збиратися родиною, не ходити в гості, бажано не запізнюватися на вечерю. Прикмета говорить, якщо запізнитися на Святу Вечерю, то потім цілий рік запізнюватися будеш.



Що ще ми знаємо про традиції святкування Різдва? Взагалі, з Різдвом пов’язано багато народних прикмет. Якщо в перші три дні свята з’являється іній на деревах – буде добрий урожай хліба. Будуть гарні трави та хліб, якщо глибокий сніг. Якщо вночі багато зірок, це до гарного урожаю ягід. Весна буде холодною, якщо цей день теплий.

Символ цього свята – зелена ялинка. Зірка, яка зазвичай красується на верхівці дерева, − символ Віфлеємської зірки, що яскраво освічувала шлях волхвам до Ісуса Христа. Різнобарвні кульки, маленькі ангели, гірлянди, маленькі пастухи із свічками та ліхтариками нагадують свічки та ліхтарі, що світили у цю святу ніч Віфлеємським пастирям. І зараз ці вогні горять у кожному будинку.



Щоб свято було ще радіснішим та веселішим, родичі один одному кладуть подарунки під ялинку. Дітям вішають солодощі на ялинкові ялинки.



У часи Київської Русі сільські хати до Різдва покривали свіжим сіном, соломою ж стіл, зверху стелили скатертину та ставили страви. Це нагадує те, що Ісус народився не в хоромах, а у хліву, його поклали у ясла на солому.

В цей день прийнято ввечері ходити з Віфлеємською  зіркою із позолоченого паперу, прикрашеною ліхтариком. З нею ходили по селу та співали різдвяні пісні. Це називається колядуванням. Колядувати можуть діти, дорослі парубки та дівчата. У різних регіонах колядують не в однаковий час: де вже на Святий Вечір, десь − першого дня на Різдва, десь – на другий день після свят.

Мабуть, найвідомішою колядкою для українців є пісня "Добрий вечір тобі!"





Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.



Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.



Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.



Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.



А перший же празник: Рождество Христове, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.



А другий же празник: Святого Василя, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.



А третій же празник: Святе Водохреща, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.



Хлопці та дівчата ходили колядувати окремо: хлопці з дзвоником та «зіркою», дівчата мали із собою ліхтар у вигляді місяця чи зірки, адже ходили колядувати ввечері, в хату не заходили, колядували на дворі. Хлопці ж співали під образами, сідали до столу, але ненадовго: вклонялися господарям та гостям і вирушали далі.

У цей день також прийнято миритися з тими, з ким були у сварці, пробачати будь-які образи, щоб відчути всю радість та чарівність не тільки свята, а й життя.

ВЕСЕЛИХ СВЯТ!

Уряд затвердив Положення про сертифікацію вчителів

Кабінет Міністрів затвердив Положення «Про сертифікацію педагогічних працівників». Про це повідомили у Міністерстві освіти.

Метою сертифікації є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

За інформацією освітнього відомства, вже у 2019 році стартує пілотний проект сертифікації, у якому зможуть взяти участь 1 тисяча вчителів початкових класів.

При цьому, однією з основних засад сертифікації є її добровільність.

За словами міністра освіти Лілії Гриневич, через механізм сертифікації Міносвіти планує віднайти кращих провідників Нової української школи, агентів змін, які готові ділитись та поширювати сучасні методики навчання.

«Реалізувати таку мету можна лише за умови добровільності процесу, тому ми ретельно слідкуватимемо за дотриманням цього принципу. 2019-го ми обмежили кількість учасників до 1 тисячі осіб, а також поширили це лише на одну категорію педагогів – вчителів початкових класів», - зазначила Лілія Гриневич.

Пілотування сертифікації також продовжиться у 2020 та 2021 роках.

«Я сподіваюсь, що в наступні роки ми зможемо розширити і кількість можливих учасників, і категорії вчителів, які зможуть брати участь у сертифікації. Процедура не проста, але кожен, хто її пройде, отримає відповідний сертифікат, зможе зарахувати успішне проходження сертифікації замість атестації з підвищенням на 1 кваліфікаційну категорію та отримати 20% надбавку до заробітної плати», – розповіла міністр.

Єдина обов’язкова вимога до вчителів, що не змінюватиметься впродовж пілотування, – наявність стажу роботи не менше двох років.

Зареєструватись на сертифікацію можна буде на сайті Українського центру оцінювання якості освіти з 15 січня до 1 лютого 2019 року.

Сертифікація вчителів складатиметься з трьох етапів: вивчення практичного досвіду роботи педагога, зовнішнє незалежне оцінювання та створення електронного портфоліо.

Результати сертифікації визначатиме спеціально створена експертна комісія при Міністерстві освіти і науки. Зокрема, комісія встановлюватиме порогові бали з двох етапів випробування: вивчення практичного досвіду та зовнішнього тестування.

У випадку, якщо з якихось причин вчитель не пройде сертифікацію, це не вплине на діяльність вчителя.

Майндмеппінг (mindmapping, ментальні карти) — це зручна і ефективна техніка візуалізації мислення і альтернативного запису.

Створення ментальних карт на уроках української літератури за змістом художнього твору - дієвий засіб активізації пізнавальної діяльності школярів та ефективний спосіб запам'ятовування важливої інформації для учнів .

Свята та пам'ятні дати України в січні 

1 січня - Новий рік.

6 січня - Святвечір.

7 січня - Різдво Христове.

13-14 січня - Старий-новий рік (Маланки і Василя).

14 січня - водіння Кози.

19 січня - Йордан (Водохреще), Богоявлення.

21 січня 2018 - Всесвітній день снігу.

22 січня - День Соборності України.

25 січня - іменини Тетяни.

 29 січня - День пам'яті героїв Крут.

31 січня - Всесвітній день ювеліра.

Блог вчителя української мови та літератури Берези Юлії Віталіївни: Цікаві факти

Блог вчителя української мови та літератури Берези Юлії Віталіївни: Цікаві факти: Цікаві факти

За різними даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36 - 37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41 - 45 мільйонів осіб володіють українською.

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно, і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською - тільки 11.

3. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

4. 448 року візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.

5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX сторіччя була назва "руська мова".

6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".

7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".

8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово "вороги" – "вороженьки".

1. В українській мові існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму і т.д.

2. У 448 р. н.е. візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли, (на території сучасної України), того самого Аттіли, який розгромив Римську імперію, записав слова “мед” і “страва”.

3. У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.

4. Українська дуже тісно пов’язана зі старослов’янською — спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян, так само як санскрит, є мовою, найближчою до спільної мови перших індоєвропейців (арійців). До речі, в українській мові є багато слів, які майже ідентичні словам у санскриті: “повітря”, “кохати”, “кінь”, “дерево”, “вогонь”.

5. Вчений В.Кобилюх довів, що українська мова сформувалася в Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, які виникли значно пізніше.

7. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово “вороги” – “вороженьки”.

8. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера “п”; на цю літеру також починається найбільша кількість слів. Літера “ф” – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків, прийшли в українську мову з інших мов.

9. Найдовшим словом в українській мові є слово “дихлордифенілтрихлорметилметан” (назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками). Це слово містить у собі аж 30-ть літер!

10. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латині, грецької та (опціонально) в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).

11. В українській мові дві букви «г». В українському алфавіті існує два варіанти букви «г». Знак, відповідний російській букві Гг, означає «південноруське хе». Знак у вигляді літери Ґґ означає «звичайне російське ге» (зустрічається виключно в запозичених словах). Букву Ґґ почали масово використовувати тільки в дев’яності роки.

12. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.

13. Починаючи з вісімнадцятого і до дев’ятнадцятого століття в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма (але не письменностей). Тому за кількістю орфографії (але не письменностей), українська мова перевершує найскладнішу – монгольську.

14. В кінці шістнадцятого — на початку дев’ятнадцятого століть в Україні використовувалася особлива система письма («козацький скоропис», укр.), де начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у крилиці.

15. За межами Європи українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). Відомо, що округ Кук в штаті Іллінойс – це 16-й з набільших у світі урядів місцевого самоврядування. В цьому окрузі проживає близько 5,5 мільйонів населеня, до складу округу входить місто Чикаго разом з передмістями. Українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даному районі.

16. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря — сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік ; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).

17. Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.

18. Сучасна українська мова налічує, згідно словнику Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в даний час.

19. Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

20. Дослідники довели, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у древньо-індійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років.

Як не дивно, але в написанні однослівної назви вечора напередодні Різдва, або Святого вечора, досі спостерігаємо плутанину: у тлумачному Словнику української мови її подано як абревіатуру святвечір, співвідносну зі словосполученням святий вечір, в «Українському правописі» та орфографічних словниках української мови – як складний іменник свят-вечір, що пишеться через дефіс. Непослідовність у передаванні цієї назви відбиває і мова художніх творів. У мовній практиці двох останніх десятиріч переважає написання однослівної назви цього вечора разом і до того ж нерідко – з великої літери. І це цілком логічно, бо вона є абревіатурою, утвореною зі скороченої прикметникової основи свят- та іменника вечір. Отже, однослівну назву, співвідносну зі словосполученням Святий вечір, потрібно писати разом і з великої літери, тобто Святвечір

Мовознавці радять уникати невластивих українській мові активних дієприкметників теперішнього часу, які закінчуються на -ачий, -ячий, учий, -ючий (бачачий, спляча, слабнучий, наступаючий). Новий рік ні на кого не наступає, а приходить або настає. 

Крім того, українці традиційно вітали один одного напередодні свят привітаннями без додаткової ознаки «прийдешній», «майбутній» тощо. Використання подібних слів у привітаннях – це спроба замінити російське «наступаючий». Але навіщо? Не варто перекладати кожне слово окремо, оскільки в нас є свої традиційні привітання. Тож, якщо хочете привітати своїх рідних, друзів і колег з наближенням свята, використовуйте такі варіанти: Щасливого Нового року! 

Щастя тобі в Новому році!

 Хай щастить Вам у Новому році! 

Веселих свят! 

З Різдвом Христовим! 

І повірте, усі зрозуміють, що ви маєте на увазі прийдешні свята, а не попередні. :)

У новий рік з новими знаннями! :-)

У новий рік з новими знаннями! :-)