8 клас

Контрольна робота
Валентин Чемерис"Вітька +Галя,або Повість про перше кохання)

https://vseosvita.ua/goУСПІХІВ ВАМ!!!!




Валентин Чемерис 1936-2016
https://youtu.be/EaYXDSvr4Zs
(Перегляньте відео та коротко запишіть біографію письменника,літературний паспорт готовий,запишіть те,що треба,натискаючи на паузу)

Дз/дочитати повість



Самостійна робота  "Місце для дракона "
Код

Посиланняhttps://vseosvita.ua/go
Успіхів!!!





Юрій Винничук "Місце для дракона"

 (Усно порівняйте)

 (Дайте письмово відповіді  на запитання)

(Пистмово скласти характеристику цим драконам)

Домашня робота

Письмова  відповідь  на ці завдання 







  Юрій Винничук.Проблематика твору

(Перепишіть)


ОБРАЗИ-символи 

(Пригадайте теорію)

Ментальна карта(перепишіть)

Домашня робота
Цитатний план-характеристика  образів дракона,князя,пустельника


САМОСТІЙНА РОБОТА
(Код для самостійної роботи)

(Перейдіть за посиланням)
https://vseosvita.ua/go

Бажаю успіхів!!!



Володимир Дрозд."Чи був Шептало  білим у душі!?"
 Перегляньте відео
https://youtu.be/7abpyLOyNwY

Домашнє завдання:відповідати на запитання в підручнику та виконати завлання з відео(що дається на дз);
Підготуватись до контрольної роботи

Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало». Алегоричність образу коня Шептала. Життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою індивідуальність

українська література 8 клас

Мета: пояснити алегоричність образу коня Шептала, допомогти схарактеризувати цей образ, дати йому власну оцінку; розвивати навички ведення толерантної дискусії (про життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою індивідуальність (на основі оповідання);

Обладнання: текст твору  

Тип уроку: комбінований.  

«Ти знаєш, що ти – людина?» 

В. Симоненко.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Кожен із нас по-своєму неповторний. Адже, як відомо, на світі немає абсолютно однакових людей. І звичайно, цікавіше жити серед неординарних, яскравих особистостей, які не бояться мати власну думку, стиль, відрізнятися від інших. Тому не слід губити кращі риси свого характеру заради того, щоб ніхто не подумав нічого зайвого. Від цього в першу чергу буде гірше нам самим!

Саме такого висновку дійшли ми на попередньому уроці. Вірніше, на цю думку нас наштовхнув письменник. Які прийоми й засоби виразності він використав, аби переконати нас,— тема розмови сьогоднішнього уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Питання учням.

Як ви розумієте поняття «алегорія»? —

Алего́рія (дав.-гр. ἀλληγορία  — іносказання) або при́повідь^[1] — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями і характерними ознаками приховуваного. Алегоричні образи переважно є втіленням

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Розповідь учителя.

Алегоричний зміст твору

Усе оповідання можна вважати алегорією, зміст якої — зображення епохи тоталітарного режиму, що знищував у людей жагу до вільного життя.

У центрі оповідання — білий кінь. Чому саме білий?

Зі слов’янської міфології дізнаємося, що у святковому ритуалі давніх слов’ян однією з емблем був білий кінь, який біжить по небу. Наші предки шанували білого коня, котрого вважали священним. Він уособлював Світанок. Люди вірили в те, що колісницю Сонця возять білі коні. На острові Ругії колись стояв храм Світовида. При цій святині жрець утримував білого коня, на якому було заборонено їздити верхи, бо це — священний кінь. Досі зберігся звичай переможця: полководець в’їжджає в місто через тріумфальну арку на білому коні. Усім відомий вислів «на білому коні в’їхати» — тобто з’явитися де-небудь як переможець, людина, що досягла тріумфального успіху.

Для зображення особи, яка пристосовується до обставин, зраджує самого себе, письменник використав образ білого коня. Це не випадковість: саме контраст сакрального змісту образу та його життя у творі працює на розкриття ідеї оповідання.

На такому самому контрасті побудовано й словосполучення «Білий кінь Шептало»: поряд з гордим білим конем — ім’я, яке може належати лише боягузу та пристосуванцю. Зрозуміло, що походить воно від слів «шепіт», «шептати», «притишений», «приглушений».

У творі дуже багато алегоричних образів.

Наприклад:

Батіг, віжки, недогнуздок, сильна рука, табун, гурт, загорожі, бригадне стовпище — натякають на форму правління — тоталітарну владу.

Батіг — символ рабської покори, страху, пригнічення особистості, підневільного становища, приниження гідності.

Стайня — алегоричний образ тогочасної тоталітарної системи.

Бригадне стовпище — зібрання знеособлених персоналій, «гвинтиків» системи.

Білий кінь — алегорія непересічної людини, яка не хоче приймати рабську долю, бути «як усі», опирається «сірій» буденності, але зазнає поразки в цій боротьбі.

Небо, вітер, вогкість, міцні пахощі лугових трав і молодого сіна — алегорія волі.

За допомогою алегоричних образів письменнику вдалося правдиво відтворити вплив епохи тоталітарного режиму на особистість, її поведінку, погляди, світосприйняття, місце в суспільстві. Ця жахлива епоха наче зомбувала людину, відбиваючи в неї бажання жити й розвиватися вільно, самостійно, без принижень та знущань.

Робота з текстом.

Проаналізуйте внутрішнє мовлення Шептала. Знайдіть докази того, що замість засудження поведінки Степана, кінь намагається його виправдати. — («Степанова добрість, Степан ніколи не вб’є його, ніколи не посилає на важку роботу, Степан терпить»,— ці позитивні характеристики ворога є підтвердженням спроб його виправдати. «Степан справді буває дуже злий. Немов щось находить на нього, але з ким цього не трапляється, та ще при такій службі. Скільки нас на одні плечі...».)

Знайдіть у тексті твору цитати, що свідчать про сліпу відданість коня Степану. — («Білому коневі бувало по-справжньому гірко, коли його зневажали та били, але незабаром у Шептала прокидалася винувата довірливість до кривдника».)

Зачитайте слова, що свідчать про ознаки духовної деградації коня. —

(«Він не мститиметься Степанові за ті випадкові удари, без цього не можна, без цього ніякого порядку не було б серед коней».)

Знайдіть слова, що натякають на розбіжність між високою самооцінкою героя, гідного поваги, і його низькою соціальною роллю. — («Вони, люди, знають: на Шептала можна покластися. Такий покірний і роботящий, тільки віжок торкнись, уже чує, вже розуміє, підганяти не доводиться».)

У яких словах автор показує негативний вплив суспільства на внутрішній світ героя, його вольову сферу. — («Степан озирається і, ніби вперше помітивши Шепталову сваволю, люто блимає з-під рудих брів: «— Ах ти ж, ледаче зілля!»; «Робоча худобина, яку вільно запрягати, поганяти, стьобати батогом кожному Степанові».)

Як автор говорить про самообман, до якого вдається кінь, про те, як Шептало пристосовується до обставин? — («Протягом усього життя в конюшні обманював себе: він давно не був білим конем». «Хай завтра у привід відправить чи до міста, а згодом вони з конюхом порозуміються. Недаремно ж білим коням дано розум».)

Прокоментуйте таку цитату: «Хоч і випадали хвилини, коли він у своєму приниженні гостро, солодко звеличувався (його, білого коня, загнуздано, заковано в хомут, поставлено під дугу; хай буде соромно людям, які те вчинили), але це була надто коротка і безперспективна втіха». —

Прокоментуйте назву твору, даючи відповіді на запитання.

Чому кінь має білий колір? (Білий колір – це символ свободи, незалежності, впевненості в своїх силах, ознака елітарності, винятковості, унікальності.)

Про що говорить ім’я коня? Чому автор назвав його саме так? (Будучи сміливим, маючи глибоку душу і світлий розум, кінь водночас нерішучий, залежний, готовий змиритися. Він заявляє про свої права ніби пошепки, з обережністю проявляє власний потяг до волі і врешті-решт нехтує правом самостійного життєвого вибору.)

Кого змалював письменник в образі коня? (Кінь Шептало – алегоричний образ людини, що виділяється в соціумі своєю неординарністю. Та саме ця унікальність водночас гнітить людину, і вона намагається злитися з сірою масою, стати пересічним індивідом, не виявляючи своїх надзвичайних якостей.)

Прочитайте слова, які письменник узяв за епіграф до оповідання. Як вони розкривають зміст твору? (Непересічна особистість не може бути загальновизнаною, їй складно порозумітися з обивательською масою, томузазвичай вона залишається самотньою.)

Аналіз змісту твору. 

З’ясуйте, у чому полягає порушена автором проблема знеособлення людини в суспільстві. Об’єднайтеся у групи і виберіть у творі епізоди, які розкривають цю проблему. Позначте олівцем цитати, у яких подано риси характеру Шептала. Дайте відповіді на запитання.

Що примусило коня зрозуміти своє справж¬нє становище і вирватися на волю? (Через відчай кінь «відчув свою неволю» й усвідомив своє рабське становище.)

Як поводився кінь, опинившись на волі? (Бігав по траві, купався у воді.) Йому це подобалося? То чому ж, вирвавшись на волю, Шепталознову повертається до стайні? (Не знає, як розпорядитися несподіваною свободою, звик до свого становища.)

Завдання учням.

Складіть характеристику образу громадянина тоталітарної держави.

(Під впливом повсякденного життя й суспільних умов яскрава, але слабка людська особистість утрачає індивідуальність, зраджує свої мрії, пристосовується до оточення. Вона обманює сама себе, живе подвійним життям, страждає від внутрішнього роздвоєння суперечки між розумом і серцем. Система ламає її, змушує жити «як усі», навіть якщо таке життя передбачає удари батога по спині.)

Проблемне питання.

Яку роль відіграють в оповіданні описи довкілля? 

Робота з таблицею «Позитивні та негативні риси героя».

Опитування «Методика одного речення».

Дайте відповідь на запитання одним реченням.

До якої колонки потрібно віднести такі риси, як терплячість та покірність? Чому? 

ІV. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

Творче завдання.

Складіть сенкан «Білий кінь Шептало».

(Наприклад:

Шептало)

V. Домашнє завдання

Скласти план до оповідання

Чому коневі доли кличку"Шептало"(відповідь обґрунтуйте)

Життєвий та творчий шлях письменника

Володимир Григорович Дрозд (25 серпня 1939, с. Петрушин, Чернігівський район, Чернігівська область — † 23 жовтня 2003) — український письменник. Перший головний редактор журналу Київ (1983–1985). Шевченківський лауреат 1992 року.

Володимир Дрозд народився 25 серпня 1939 року в селі Петрушин на Чернігівщині в хліборобській сім'ї.

Коли хлопчикові було два роки батька забрали у сталінську армію. Мати тяжко бідувала з трьома дітьми.

Володимир Дрозд двадцятитрирічним юнаком видав першу книжку новел та оповідань («Люблю сині зорі», 1962) і одразу був прийнятий до Спілки письменників України. Розпочавши літературну працю як новеліст і продовжуючи вряди-годи друкувати новели, Дрозд поступово утверджується як автор повісті й роману.

«Син колгоспника з глухого поліського села» відразу після школи став журналістом у районній газеті, закінчив університет, доріс до відомого столичного письменника — увійшла в його твори як продуктивний літературний прийом, стійкий архетип його творчості.

Дещо осібно стоять у творчості письменника романи-біографії «Ритми життя» (1974), «Дорога до матері» (1979) — про родину академіка О. Богомольця, «Добра вість» (1987) — про Ювеналія Мельникова, «малороса» з Чернігівської губернії, «російськопідданого», одного з перших марксистів в Україні. Усе написано неіндивідуалізованим словом підручника з історії з обов'язковими для літературного твору «художніми картинками». Але ці, можна сказати, випадкові — тематично й жанрово — для прозаїка романи зовсім не випадкові в психологічному, світоглядному плані: загалом усі його твори можна поділити на дві групи — такі, що їх міг би написати «хтось інший», і такі, що їх міг написати тільки В. Дрозд. З одного боку — щось бадьореньке й оптимістичне про колгоспне село (повісті «Так було, так буде», «Новосілля», 1987), про невсипущу справедливість радянської юриспруденції («Інна Сіверська, суддя», 1983), про тих таки героїв-революціонерів. З іншого боку — твори, які міг написати тільки В. Дрозд і які не мали «зеленої вулиці»: повість «Вовкулака», про всяк випадок переназвана у видавництві на «Самотнього вовка», йшла до читача дванадцять років, «Ирій» — шість; опублікований лише в журнальному варіанті роман «Катастрофа» (Вітчизна. 1968. № 10) — понад двадцять і т. ін.

За глибиною зворушливо-достовірного самоаналізу персонажа-письменника з роману «Спектакль» Ярослава Петруні, роздвоєного на «чиновника від літератури» та справді талановитого літератора, який через брак характеру, почуття обов'язку перед людьми, егоїзм, життєві обставини не зміг себе реалізувати, виразно прочитується проблема роздвоєння, розщеплення творчої свідомості самого автора.

Основні твори — повісті й романи «Маслини» (1967), «Семирозум» (1967), «Ирій» (1974), «Катастрофа» (1968), «Спектакль» (1985), «Листя землі» (1985-1990 рр.; роман нагороджений Шевченківською премією у 1992 році), багато новел — зображують, повторюють, доосмислюють поліську Йокнапатофу, малий усесвіт, що має всі ознаки великого світу, з центром у Пакулі. Якщо котрийсь із героїв і виривається поза межі цього світу, то за підтвердженням свого буття вертається назад, у Пакуль.

Пакульський світ герой Дрозда, виходячи поза свої межі — відлітаючи в Ирій (Ирієм називається перша зупинка «відльоту» автобіографічного героя, містечко, куди його, підлітка, забирають дядько та тітка закінчувати школу), — чи то Андрій Литвин («Маслини»), чи Петруня («Спектакль»), чи Харлан і Шишига («Самотній вовк», 1983) — бере із собою хоч би й не хотів: він, світ, Край, навічно вкарбований у його душу й пам'ять. Кожен вертається в Пакуль — фізично чи подумки, як вертаються птахи з вирію, як вертається туди сам автор у своїх творах. Пакуль — місце, звідки бере початок і де завершується містерія людського життя Дроздового героя, едемський сад його невинності (гріхопадіння відбувається поза межами світу Пакуля) й долина плачу, каяття та спокути, куди вертається його душа на страшний суд совісті.

Із творами В. Дрозда, такими, як повісті «Ирій», «Замглай», «Балада про Сластьона», «Самотній вовк», новели «Сонце», «Три чарівні перлини», «Білий кінь Шептало», зв'язані здобутки химерної прози, українського варіанту модного в літературі 70-х міфологізму. Треба сказати, художня умовність у В. Дрозда цілком оригінальна, несилувана, вигадливо-розкута, виростає із традицій національної «химерії» та демонології — і літературної (В. Дрозд підкреслює вплив на нього Гоголя й Лесиної «Лісової пісні»), і фольклорної — казки, легенди, переказу, бувальщини, уламків слов'янської міфології, яка донині тримається «поліських лісів та боліт із усім їхнім чортовинням». Густа міфологічність, але іншого, більше філософського плану, пронизує всі клітини відзначеного Шевченківською премією роману «Листя землі». Оригінальний В. Дрозд і в своїй автобіографічній «повісті-шоу» «Музей живого письменника…» (1994).

І все ж, за словами письменника, його «завжди цікавило, що сказати, а не як сказати», стиль, форма — похідне, а головне для нього в літературному творі «не література, а душа». Власне, людська душа, стан душі сучасної людини, саме трагедія деформації, роздвоєння душі радянського українця, найчастіше, як сам автор, інтелігента в першому поколінні, хворобливого розщеплення її в умовах хворого суспільства, а також її екологія, порятунок душі і є основним предметом дослідження, головним героєм прози В. Дрозда.

Був одружений з поетесою Іриною Жиленко. Помер Володимир Дрозд 23 жовтня 2003 року в м.Київ.

Домашнє завдання:
1)Літературний паспорт письменника
2)Прочитати ст.177-185

Українська література 8 клас

Тема: Розвиток мовлення. Написання фанфіків на основі повісті «Шпага Славка Беркути».

Мета: узагальнити відомості про повість «Шпага Славка Беркути», вчити зв’язно  висловлювати свої думки; розвивати вміння складати власні висловлювання з теми та творчо інтерпретувати прочитане; виховувати читацьку культуру, шанобливе ставлення до наслідків власної праці.

Тип уроку: розвиток мовлення.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів: Учень (учениця): знає сюжет повісті, вміє зв’язно висловлювати свої думки та створювати фанфіки; використовує комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей; шанобливо ставиться до наслідків власної праці.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, уміння вчитися впродовж життя, інформаційно-цифрова, соціальні та громадянські компетентності, підприємливість, обізнаність та самовираження у сфері культури.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.
2. Тестування https://vseosvita.ua/test/start/vdn411

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Пояснення вчителя.

Фанфік (Fanfic) – це вигадана історія, написана шанувальниками (фанатами) певного оригінального серіалу, фільму, гри чи книги. У деяких випадках, фанфіки видаються в паперовому варіанті, але більшість з них поширюється через Інтернет. Іноді, подібні фанатські історії, можуть порушувати закони про авторське право, але як правило, санкції до них не застосовуються, якщо автори фанфіків не намагаються отримати фінансову вигоду.

Простими словами, фанфік – це розширена, доповнена чи повністю змінена історія, написана аматорами, під враженнями від якогось оригінального твору. Дана історія може містити в собі безліч різних аспектів, від розширення меж всесвіту до продовження або зміни основних сюжетних ліній головних персонажів. Наприклад, якщо фанатам, кінцівка твору здалася невиразною або незакінченою, то у своїх фанфіках вони можуть продовжувати вести історію направляючи її, на їхню думку, в правильне русло. (За матеріалами: https://termin.in.ua/fanfik-fanfic/ )
2Бесіда.

«Як створити фанфік»

1. Вирішіть, з якого твору ви хочете створити фанфік, виберіть головних персонажів, уявіть загальний сюжет і настрій фанфіку. Чи хочете ви написати гумористичну розповідь або ваш твір буде оповідати про трагічну смерть героя? 

2. Розпишіть сюжет за пунктами. Важливо, щоб ви чітко уявляли, куди  і в який час відправиться ваш герой, у кого закохається, з ким стане ворогами, який артефакт знайде і де втратить свій мобільний телефон. Інакше вам не уникнути неузгодженостей і втрачених дрібниць.

3. Позначте для себе головні риси характеру взятих вами персонажів.

4. Виберіть спосіб створення фанфіку.

5. Після того, як ви закінчили свій твір, перечитайте його ще раз: так ви будете краще бачити всі помилки.  

6. Придумайте йому назву, напишіть «шапку», в якій вкажіть жанр, діючих персонажів, рейтинг, короткий опис. 

7. Напишіть, кому належать оригінальні персонажі.

5Слово вчителя.

Ваша історія не повинна бути наповнена тільки радісними подіями. Необхідно додати драматичних і сумних сцен, це зробить сюжет більш захоплюючим.

Ставтеся до творчості серйозно. Пишіть так, ніби вашу розповідь прочитає цілий світ.

Якщо ви не знаєте, що може статися далі, то продумайте кілька різних варіантів і виберіть той, який гармонійніше всього вбудовується

V. Застосування знань і формувань умінь.

Завдання: Написати фанфік на основі повісті «Шпага Славка Беркути» (на вибір):

• написати своє продовження твору;

• переписати фінал повісті;

• ввести нових героїв у твір;

• змінити характер героїв на протилежний;

• переробити сюжет;

• запропонувати нові пригоди героїв;

• змінити оповідача твору;

• написати листа герою.

VІ. Підсумок уроку.

Інтерактивна гра «Мікрофон».

Мені сподобалось/не сподобалось працювати з фанфіком, тому, що…

VІІ. Домашнє завдання.

Дописати фанфік ,
створити буктрейлер до повісті «Шпага Славка Беркути"

Тема. Образи Славка Беркути, Юлька Ващука, Стефка Вуса та Лілі Теслюк. Характеристика образів твору «Шабля Славка Беркути».

Наскрізна лінія: громадянська відповідальність, здоров’я і безпека.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

- дати визначення літературного образу;

- характеризувати героїв  твору;

-  висловлювати міркування про справжню дружбу, чесність, про моральний вибір у житті; 

- бути готовими  брати на себе відповідальність за свій вчинок;

- усвідомити залежність і вплив власної поведінки на здоров’я і безпеку свою й оточення.

Основні питання теми

1.  Виконання тестових завдань за змістом повісті.

2. Текстоцентричний аналіз твору («Бумеранг»).

3.  Робота з таблицею «Засіб створення образу, його реалізація».

Регламент уроку

1. Вступна частина – до 5-7 хв.

2. Основна частина – до 25-30 хв.

3. Заключна частина – 5-7  хв.

Перебіг уроку

І. Вступна частина.

Організаційний момент

Завдання для кмітливих

Розшифруйте записану формулу уроку: ( у + о ) (в +с) • р = з ( у − увага,  о – організованість, в – взаємодопомога, с – спілкування, р – робота, з – знання). Саме ці якості потрібні будуть нам сьогодні під час роботи над вивченням теми.

Актуалізація знань

Перевірка домашнього завдання

Виконання тестових завдань 

1. Назвіть героя, якого немає у творі Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути».

А Лілі Теслюк

Б Стефко Вус

В Ніна Баврик

Г Юлько Ващук

2. «Це звучить, як оскарження. Годинами хлопчик сидить за роялем й вимолює у клавішів пісню, щоб зрозуміти і полюбити її, а клавіші нічого не дарують, і навіть коні перестають малюватися, гублять щось живе і справжнє…» Про кого з героїв повісті сказано?

А Славко Беркута

Б Юлько Ващук

В Стефко Вус

Г Степан Геник

3. Кому Беркута сказав такі слова: «Кінчай хвалитись! От я умію на руках ходити. Е! А ти не вмієш? Ні! От бачиш…»

А Лілі Теслюк

Б Ваврик;

В Насті Вус

Г Стефку Вусу

4. «Добре високим і сильним – їх не штовхають навіть у тих випадках, коли вони надумають ходити серединою тротуару. А якщо ти у вісім років скидаєшся на дошкільнятко, до того ж у тебе ноги болять у суглобах при кожному кроці, то, мабуть, краще ходити попід стінами: безпечніше». Назвати розділ, у якому можна прочитати ці слова Славка Беркути.

А «Двоє дітей і місто»

Б «Славко вдома»

В «Чотири портрети»

Г «Скажи, хто твій учень»

5. Хто з героїв так розмірковував про Беркуту: «Шпага. Книжка. Старі спортивні кеди на підлозі. Блакитні печери… Висловлені й невисловлені сумніви…»

А Батько Стефка Вуса

Б Мати Юлька Ващука

В Мати Лілі Теслюк

Г Мати Славка

6. Яку споруду Львова описано в цьому уривку з повісті: «Театр був увесь блакитний і урочистий – від розпису стелі і стін до оббивки крісел. Музи, легкі, як балерини, мчать кудись у вічному леті з вінками в рожевих руках. Мармурові ангели під ложами нагадують пустотливих дітлахів, які вирвалися на волю від надто суворих опікунок…»

А Театр юного глядача

Б Театр імені Франка

В Оперний театр

Г Театр трагікомедії

7. «Бо чіпляються усі до…, кроку не дають ступити: отой чижик-староста намалював на … карикатуру в газеті – сидить… за партою рік у п’ятому класі сидить, і вуса в нього довгі, аж по пояс, виросли…» Назвіть ім’я, яке можна вставити на місці пропуску.

А Стефко

Б Юлько

В Славко

Г Зінько

8. У повісті «Шпага Славка Беркути» піднято всі проблеми, окрім:

А відповідальність людини за свій народ

Б дружба в житті людини

В призначення людини на землі

Г формування характеру підлітків

9. Яку мету поставив перед собою Беркута?

А поїхати на чемпіонат до Харкова

Б увійти до збірної і не порушувати присяги

В виграти бій у Юлька

Г відвідати театр

10. Хто з героїв думав так: «Юлько Ващук – не покривджений, Славко Беркута – не хуліган….»?

А Нінель Ваврик

Б Антон Дмитрович

В Андрій Степанович

Г Лілі Теслюк

11. Як звати маму Славка Беркути?

А Марина Анатоліївна

Б Наталя Степанівна

В Надія Григорівна

Г Марія Іванівна

12. Як звати стареньку вчительку, якій хлопці віднесли сороку?

А Марія Іванівна

Б Надія Григорівна

В Марина Анатоліївна

Г Наталя Степанівна

Взаємоперевірка

Проблемне запитання

- Чим  звичайний образ  відрізняється від  літературного? (Образ  − це форма відтворення  чогось у свідомості людини. Образи – це предмети  і явища світу, в якому ми живемо. Літературний  образ − це конкретна і водночас узагальнена картина людського життя, що створена за допомогою вимислу й має естетичне значення).

Робота  з літературознавчим  словником

Тепер давайте звернемось  до словника літературознавчих термінів і  відшукаємо значення поняття «літературний образ»  та запишемо його в зошити.

Літературний образ – це будь-яке явище уявного світу, котре завдяки творчій художній діяльності письменника сприймається читачем як щось цілісне, завершене, зриме.

Літературний герой, або персонаж, − дійова особа, образ в літературному творі, є носієм точки зору письменника на дійсність, на самого себе і на інших персонажів, засобом вираження ставлення письменника на зображений ним художній світ. 

За ступінню участі в подіях і близькістю до авторської позиції літературні герої поділяються на головних та другорядних. У ліриці літературний герой називається ліричним героєм, або ліричним персонажем.

Сьогодні  ми будемо  говорити про літературні  образи , які створила Ніна  Бічуя.

Мотивація навчальної діяльності

Проблемне запитання

«Дитинство – це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів», − вважає Дмитро  Павличко, сучасний український поет. 

- Як ви розумієте зміст цих слів?

ІІ. Основна частина.

Корекція знань, умінь і навичок

Текстоцентричний аналіз твору «Бумеранг»

Дайте відповіді на запитання, за можливості використовуючи цитати з твору, які виписали вдома.

1. Чому Юлько спалює свої малюнки? (Славко Беркута, побачивши його малюнки, сказав, що десь бачив подібного коня. Саме цей факт обурив Юлька Ващука, адже він занадто самовпевнений, самозакоханий).

2. Пригадайте той факт, коли Лілі Теслюк почувала себе справжньою Попелюшкою? Як це характеризує дівчину? (У день вистави вона «захворіла», щоб дати змогу  Ліді зіграти роль Попелюшки. Лілі хоча і відчувала себе покинутою, але таким чином дала можливість іншій дівчині не тільки співати за кулісами, а й зіграти повноцінну роль. Цей вчинок говорить про добре серце Лілі та її дружелюбність).

3. Що нам відомо про дитинство Стефка Вуса? (Його дитинство проходило в бабусиному селі, що лежало далеко в горах. Бабуся його любила і називала «Кукулику мій», з нею він збирав гриби. Коли померла бабуся, його забрав батько у місто, де хлопцеві не подобалося, зокрема тому, що батько не приділяв їм із сестрою ніякої уваги, був пияком).

4. Яку роль зіграла хвороба у формуванні характеру Славка Беркути? (У вісім років він був схожий на дошкільнятко, мав хворі ноги. Він приймав ліки, але ходив на ковзанку, хоча часто відчував біль. Це заняття зміцнило його і частково загартувало характер).

5. Передайте емоційний стан Лілі Теслюк під час вистави та після неї. Як це її характеризує? (На сцені вона була серйозною, зовсім не схожою на неї справжню: «веселу, пустотливу і непосидючу». Вона ніяковіла від похвал, але, танцюючи, Лілі відчувала впевненість і силу. Це говорить про те, що вона може бути різною відповідно до ситуації).

6. Чому прийшов Стефко до старої вчительки? (Він прийшов провідати сороку, а ще тому, що йому бракувало спілкування, бо батько його завжди був п’яним. Стефкові  сподобалося, що його було названо «славним хлопчиком». Він розповідав про себе і слухав розповіді вчительки – і серце його «оживало»).

7. Чому Беркута бився із Ващуком шпагами? Про що думав Славко? (Беркуту вразила насмішкуватість і «всепереможність» Юлька. Раніше він часто поступався йому, але цього разу вирішив провчити, не подумавши як слід, а може, ще й тому, що там була Лілі. «…А тепер справді бився, зо зла бився. Мені хотілося, щоб він не сміявся, не похвалявся, не говорив, ніби все в руки йде само, без жодних зусиль. Я не думав тоді, не розмірковував, що битися з Юльком – просто нечесно, все одно, що битися з беззбройним…»).

8. Чому Юлько в міліції назвався Славком Беркутою? (Його батьки виховували, що він кращий за всіх, а тут виявилося, що розпиває вино в пізню пору з якимись «дружками». Крім того, він хотів принизити Беркуту, бо Юлько завжди був переможцем – він мав все робити на «відмінно», тому це зовсім не входило у його «плани»).

Робота з таблицею (колективна)

Таблиця «Засіб створення образу, його реалізація»

Засіб створення образу	Реалізація образу
1. Місце героя в системі образів твору.	Славко Беркута – головний  персонаж твору.
2. Ставлення автора до героя.	Образ-персонаж розкривається упродовж твору, автор схвалює наполегливість Славка, його волю до життя, вміння кидати виклик хворобі і перемагати її.
3. Зовнішній вигляд.	Звичайний, пересічний семикласник, худорлявий, підтягнутий, середнього зросту із спостережливим поглядом. «Шпага. Книжка. Старі спортивні кеди на підлозі. Блакитні печери. Кільце русявого волосся на пальці. Висловлені й невисловлені сумніви. Думки невловимі й легкі або ж важкі не по-дитячому».
4. Становище в соціумі.	Добросовісно навчається в школі, щирий товариш, відвертий і вірний у дружбі, поважає вчителів, вдячний син, батьки приділяють належну увагу його вихованню. Оточення впливає на героя позитивно.
5. Внутрішній світ, коло інтересів героя.	Цікавиться спелеологією, науковими відкриттями, любить читати, досліджувати; найкращий у львівській команді фехтувальник.
6. Ставлення до інших героїв.	Любить і поважає батьків, авторитетами для нього є вчитель географії та тренер; Славко симпатизує Лілі, знаходить спільну мову зі Стефком; стосунки з однокласниками будує на принципах взаєморозуміння і взаємоповаги. «Колись готовий був за Юлька у вогонь і в воду скочити», а зараз конфліктує з Юльком, бо той дуже зверхній, самовпевнений, заздрісний.
7. Вчинки.	Дії і вчинки заслуговують на повагу: у 8-річному віці переміг хворобу ніг, згодом став фехтувальником; допомагає батькам, співчуває мамі, виховує в собі почуття відповідальності, як у батька; дружить з Лілі; здатний на самопожертву (у 5 класі піддався на змаганнях Юлькові, щоб той став чемпіоном із шахів), любить природу.
8. Мова.	Відображає внутрішній світ, хлопець уміє послідовно викладати думки, має великий словниковий запас; проте ніколи не виправдовується, коли його звинувачують у тому, чого він не робив. Замовчує власну правду.
9. Провідна ідея, яку втілює образ.	Осмислення важливості моральних чеснот у житті людини, дружби та підтримки батьків. Чесність, лицарство, відвага, наполегливість, гідність, вірність, самоствердження, самореалізація – це ті риси, які слід мати кожному, щоб з честю носити звання Людина.

ІІІ. Підсумкова частина.

Узагальнення вивченого

Хвилинка рефлексії

- Хто з героїв викликав у вас найбільшу повагу, співчуття, здивування, інші емоції?

- Хто з героїв найближчий вам по духу? З ким ви не проти б подружитися, якби такі діти існували реально?

- Які власні риси ви впізнали у хлопцях та Лілі?

- Кого, на вашу думку, вибере Лілі – Юлька чи Славка?

-    Які ситуації, на вашу думку, сприяли моральному вдосконаленню героїв, а якими моральними виборами персонажів ви були не задоволені? Визначне риси характеру, які допомогли Славкові і Лілі зробити гідний моральний вибір.

- Чи доводилось вам  робити моральний вибір? Які риси характеру скеровували ваш вибір? Чи завжди ви чинили по совісті?

Проблемне запитання

-    У фіналі повісті Юлько зізнається Лілі у скоєному. Якою була причина цього зізнання? Чи має Юлько шанс стати гідним товаришем, людиною?

Підсумок уроку

Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Сенкан про дружбу

Дружба

Міцна, справжня

Хвилює, об’єднує, випробовує

Друг пізнається в біді

Скарб

Дійсно, дружба – це безцінний скарб, який не кожному дано відшукати. Тому бажаю вам усім знайти справжнього друга.

Засіб створення образу	Реалізація образу
1. Місце героя в системі образів твору.	Юлько Ващук – головний  персонаж твору.
2. Ставлення автора до героя.
3. Зовнішній
4. Становище в соціумі.
5. Внутрішній світ, коло інтересів
6. Ставлення до інших героїв.
7. Вчинки.
8. Мова.
9. Провідна ідея, яку втілює образ.

Засіб створення образу	Реалізація образу
1. Місце героя в системі образів твору.	Лілі Теслюк –
2. Ставлення автора
3. Зовнішній вигляд.
4. Становище в соціумі.
5. Внутрішній світ, коло інтересів героя.
6. Ставлення до інших героїв.
7. Вчинки.
8. Мова.
9. Провідна ідея, яку втілює образ.

Засіб створення образу	Реалізація образу
1. Місце героя в системі образів твору.	Стефко Вус  –
2. Ставлення автора
3. Зовнішній вигляд.
4. Становище в соціумі.
5. Внутрішній світ, коло інтересів героя.
6. Ставлення до інших героїв.
7. Вчинки.
8. Мова.
9. Провідна ідея, яку втілює образ.

Домашній твір

     На прикладі героїв повісті Ніни Бічуї доведіть або спростуйте тезу: «Характер людини, її моральний вибір залежить тільки від оточення». Напишіть твір-роздум.

    

Тема уроку: проблематика, особливості композиції повісті Ніни Бічуя «Шпага Славка Беркути». Проблема особистості в сучасному світі. Образи підлітків у повісті.

Мета уроку: продовжити роботу над змістом повісті, розкрити основні сюжетні лінії, проблематику.

Епіграф:

Для кожної людини врешті приходить момент, коли вона стає старшою, і не обов’язково для цього лічити свій вік на десятки – події не раз важать більше, ніж час.

Ніна Бічуя.                   

Хід уроку:

1. Організаційний момент.

Прийом «Усмішка».

• Коли усміхнутися перехожому – він усміхнеться вам у відповідь. Коли усміхнутися небу і сонцю – розійдуться хмари. Коли усміхнутися Всесвіту – станеться щось казкове. Усміхніться одне одному вустами, очима, долонями, серцями і подаруйте один одному тепло свого серця.

2. Актуалізація суб’єктного досвіду.

1. Робота з епіграфом.

• Як ви розумієте вираз Ніни Бічуї?(епіграф)

3. Цілевизначення і планування.

1. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
2. Узгодження плану роботи.

4. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.       Художній світ Ніни Бічуї особливий, бо це духовний світ людини, де постійно ведеться боротьба між добром і злом, де творяться дива, які ніхто не помічає. Це світ дитинства.
2. «Хмара проблем».

• У повісті Ніна Бічуя піднімає багато проблем. Які, на вашу думку, проблеми піднято у творі? Назвіть і запишіть їх на хмаринках, з яких ми складемо «Хмару проблем».

Проблематика повісті:

• дорослішання дітей;
• самостійність людини;
• відсутність повноцінного спілкування з дорослими;
• підлість і відкритість;
• жорстокість молоді; ставлення до братів менших – тварин;
• віра у свій талант;
• стосунки в с☝☝☝ередовищі дітей;
• самовдосконалення й самореалізація дитини;
• відповідальність людини за свої вчинки;
• дружба в житті людини;
• призначення людини на Землі;
• формування характеру підлітків;
• протистояння брехні і правди.

3. «Займи позицію».

Назвіть ту проблему, яка найбільше вас схвилювала. Чому?

4. «Реклама».

1-2 реченнями продекламуйте повість «Шпага Славка Беркути».
(1 варіант. У житті 7-класників – Славка Беркути, Юлька Ващука, Лілі Теслюк, Стефка Вуса та інших – настає момент, коли приходить усвідомлення того, що безтурботне дитинство минуло. Саме про це повість. Читайте її – і вам відкриється таємниця.

2 варіант. Дорослішати і весело, і важко водночас, і подекуди навіть страшно, адже на школярів чекають справжні випробування на чесність, людяність, міцність дружби, на осягнення людського призначення – це все ви збагнете, прочитавши твір Ніни Бічуї).

5. Буктрейлер. «Шпага Славка Беркути» Ніни Бічуї.
6. Бесіда за змістом твору.

• Давайте визначимо тему повісті «Шпага Славка Беркути».
  (Розповідь про школу і дорослішання підлітків; розповідь про міських підлітків, їхнє навчання, дозвілля і життя поза школою).
• Яка головна думка повісті?
  (Життя дуже складне і непередбачуване, але потрібно завжди чинити по совісті).
• Назвіть основні сюжетні лінії.

5. Життя кожного з 4-х підлітків.
5. Дружба – протистояння Славка і Юлька.
5. Любовний трикутник: Юлько – Лілі – Славко.

• Яка особливість композиції твору?
  (Повість починається із епізоду, який відбувається пізніше, коли Юлько вирішив «підставити» Славка Беркуту).
• Навіщо так зробила Ніна Бічуя?
  (Щоб зберегти інтригу; щоб показати формування характерів героїв твору і таким чином умотивувати їхні вчинки).

5. Експозиція  (розділ «Чотири портрети»).
5. Зав’язка  (розділ «Про те, що сталося пізніше»).
5. Кульмінація  (розділ «Суд»).
5. Розв’язка  (розділ «Кінець щасливий, немов у казці»).

7. Варто подумати!

• Оберіть одного з персонажів,розкажіть про персонажа, звертаючи увагу на таке:

• родинне оточення; вплив дорослих на формування характеру дитини;
• захоплення, таланти персонажа;
• риси вдачі, найпомітніша риса;
• деталь, яка найбільше насторожила або вразила.
  (Презентації сторінок героїв твору).
  П’ята група учнів презентує коротку характеристику 4-х персонажів умовно заповнивши сторінку в одній із соціальних мереж:

5. Укажіть прізвище, ім’я:
5. Вік:
5. Місце проживання:
5. Друзі:
6. Заняття, інтереси:
5. Мета:

8. Робота над характеристикою героїв твору, їхніми діями, вчинками.

Вчитель.         Ви вже переконалися, що Ніна Бічуя показує вчинки героїв, дозволяє читати їхні думки, змальовує оточення підлітків, і ми робимо самостійні висновки про кожного з героїв твору.

• 
  

5. Кого з героїв твору стосується це захоплення?
5. Це короткочасне захоплення, початок справи всього життя чи нереалізована мрія?
5. Хто з підлітків працює для втілення свого бажання в життя, а хто здається без бою?
5. Кому вже вдалося реалізуватися?
5. 
   
6. Роль у «Лускунчику» на великій сцені.
7. Захоплення спелеологією і подорож до «Блакитних печер».
8. Малюнки, на яких оживають гривасті коні й стародавній Львів.
9. Написання віршів.
10. Фехтування.

• Хто з дітей не знайшов ще «своєї» улюбленої справи?
• Чи є вина самого Стефка в тому, що він скочується в прірву? Як характеризує хлопця історія з сорокою з перебитим крилом?
  ( відповіді учнів).

Учитель.   – Діти дорослішають, адже закохуються. У повісті зображено своєрідний «любовний трикутник»: Юлько, Славко й Лілі. Доведіть, що обоє хлопців закохані в Лілі і прагнуть привернути її увагу. Кому ж симпатизує Лілі?

9. Міні дискусія.

• Дорослість – це також перевірка на міцність дружби. Через це випробування пройшли і наші герої.

5. Чи були Славко і Юлько справжніми друзями?
5. Коли їхні стосунки дали тріщину: тоді, як хлопці відчули симпатію до Лілі, чи раніше?
5. Чи можна виправдати Славка, коли той узявся битися з не обізнаним у фехтуванні Юльком?
5. Чи можна якось виправдати Юлька, який підставив друга й не зізнався в цьому?
6. Які дії Юлька ви назвали б підлістю та зрадою? Чи заслужив Славко таке ставлення до себе?
5. Останній розділ повісті має назву «Кінець щасливий, немов у казці». А чи в житті буває, як у казці, й Славко з Юльком стануть друзями?
5. Чому не були друзями Стефко і Юлько? Чи міг би Славко подружитися із Стефком? (відповіді учнів).

Учитель – У повісті показано також часом непрості стосунки з батьками. У підлітковому віці настає момент, коли батьки вже не є беззаперечним авторитетом. Добре, коли дорослі виявляють мудрість і побачать у своїх дітях друзів. А ще важливо дорослим у такий час не фальшивити, не лицемірити, узгоджувати свої слова і вчинки.

10.  Бесіда з учнями.

• Які факти засвідчують, що Славкові батьки стануть для свого сина друзями, на підтримку яких можна розраховувати?
• Який важливий життєвий урок дав батько Славкові після аварії літака?
• Чому Юлько так важко пережив статтю, у якій його батька звинуватили у плагіаті? Чи помічали ви прояви подвійної моралі у Ващуків?
• Чи може бути порозуміння між Стефком і його батьком? Чи є Стефкова провина в тому, що його батько саме такий, якого ми бачимо на сторінках повісті?
• Оточення дітей – героїв твору – це не тільки ровесники і батьки, а й учителі. Прочитайте імена педагогів. Яку роль вони відіграли в житті своїх вихованців? Хто з них може скалічити дитячу душу, а хто врятувати?
  (Антон Дмитрович, Надія Григорівна, Варвара Трохимівна, Андрій Степанович).
• На формування особистості підлітків впливає також і вулиця. Як у повісті показано її згубну дію? Яке враження справила на вас жінка з дитячої кімнати міліції?

11.  Інсценізація уривку з твору.

5. Закріплення навчального матеріалу. Підсумок уроку. Рефлексія.

5. Які чинники (родина, друзі, школа, вулиця) найбільше впливають на формування особистості підлітка?
5. Що потрібно, аби зберегти себе, свої найкращі риси, не розгубити їх на шляху до дорослості?
5. Хто з героїв твору своєю поведінкою дав вам важливий життєвий урок?
5. Що ви взяли з історій ваших ровесників для себе?

6. Домашнє завдання

Написати міні-твір «Хто з героїв твору своєю поведінкою дав вам важливий життєвий урок?»

Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути». Проблема особистості в сучасному світі. Характеристика образів героїв