УЛ. К/р 5 клас(24.03.2021)
Розлогі відповіді на запитання
Контрольна робота з української літератури
5. Охарактеризуйте образ Наталочки Руснак. (2 бали.)
Розлогі відповіді на запитання
Леонід Глібов, літописні оповіді, Олександр Олесь, Зірка Мензатюк
І варіант
1. Дайте визначення поняття літопис. Чому літописи можна вважати не тільки історичними творами, а й художніми? (2 бали.)
2. Визначте елементи казковості, фантастики у драмі-казці Олександра Олеся «Микита Кожум'яка». (3 бали.)
3. Хто з історичних постатей у літописних оповідях сподобався вам найбільше? Відповідь аргументуйте. (3 бали.)
4. Чого навчають загадки-вірші Л. Глібова? (2 бали.)
5. Завдяки чому таємницю козацької шаблі було розкрито? (2 бали.)
Контрольна робота з української літератури
Розлогі відповіді на запитання
Леонід Глібов, літописні оповіді, Олександр Олесь, Зірка Мензатюк
ІІ варіант
1. Що таке драматичний твір? У чому його особливості? (2 бали.)
2. Як зображує Л. Глібов у своїх творах народну спостережливість, доброту, лагідність, гумор? Доберіть найяскравіші приклади. (3 бали.)
3. Розкрийте зміст заповіту Ярослава Мудрого і поясніть актуальність його у наші дні (за поезією Олександра Олеся «Ярослав Мудрий»). (3 бали.)
4. Хто із персонажів повісті «Таємниця козацької шаблі» намагався зашкодити головній героїні і як саме. (2 бали.)
5. Охарактеризуйте образ Наталочки Руснак. (2 бали.)
Конспект уроку на тему: «Історичне минуле нашого народу (Вступ) Літописна оповідь: «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»
Мета :
- навчальна – дати узагальнену характеристику тематичному розділу, проаналізувати зв'язок літератури та історії, ознайомити із творами літописної літератури(«Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»); знати про історичну і літературну пам’ятку «Повість временних літ», розуміти значення давнього літописання для нащадків,усвідомлено переказувати оповідь,уміти розрізняти казкові та історичні мотиви літописних сюжетів, удосконалювати навички самостійного аналізу літературних явищ, навички виразного читання;
- розвивальна - розвивати зв’язне усне мовлення під час ведення діалогу, здатність робити висновки;
- виховна – виховувати почуття патріотизму, гордості за наших предків та давніх культурних надбань.
Очікувані результати : учні розуміють органічний зв'язок літератури та історії, можуть накладати на літературні зразки історичні дані, робити певні висновки, вести діалоги на запропоновану тему.
Обладнання : підручник, літописи, дидактичний матеріал, портрети письменників Літописця Нестора , О.Олеся,А.Лотоцького,І.Нечуя – Левицького, О. Сенатович, мультимедійна дошка, комп’ютерна презентація, портрети князів Олега, Володимира, Ольги; ілюстрації про Київську Русь;карта Київської Русі,історичний атлас для 5 класу.
Епіграф:
Подивіться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми,
Все розберіть…та й спитайте
Тойді себе : що ми ?..
Чиї сини? Яких батьків?
Тарас Шевченко
ХІД УРОКУ
1. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку. Робота з епіграфом.
- Як ви розумієте зміст епіграфа?
- Що ви знаєте про автора цих слів?
- Що вивчає такий шкільний предмет, як історія?
- Що вивчає література?
- Чи можуть ці предмети перетинатися? В чому?
2. Колективне визначення цілей уроку. Методика «Незакінчене речення»
На уроці хочу більше дізнатися про..
Планую поглибити знання про..
Спробую проаналізувати..
3. Основний зміст роботи.
Учитель.
Народна пам'ять має глибоке коріння. За свою історію скільки героїв, мужніх,стійких, ініціативних,виховав з – поміж себе український народ. Їх знають і шанують до наших днів.
Працюючи над сторінками історії,культури, народної творчості, ми заочно познайомимося зі славними героями минулого – князями Олегом і Володимиром, княгинею Ольгою, сміливим хлопчиком Михайликом – Семилітком, більше довідаємося про славних запорожців, доблесного богатиря Микиту Кожум’яку, побуваємо разом із допитливим школярем Дмитриком на Запорізькій Січі.
«Нема народу без минулого», - так вважали ті, хто залишив для нас літописні оповіді та документи (літописець Нестор), твори на історичну тематику ( письменники: Олександр Олесь та Антін Лотоцький, Іван Нечуй – Левицький та Оксана Сенатович). Спробуємо відповісти на запитання проблемного характеру:
1. Що ви знаєте про таку державу,як Київська Русь?
2. Яких князів Київської Русі пам’ятаєте?
3. Чому вони так любили свою землю?
4. Що вони зробили для української землі та її народу?
5. У творах яких літературних жанрів ми зустріли образи державних діячів минулого?
6. Що називається літописом?
Методичний коментар. Частково – пошуковий (евристичний ) метод сприяє формуванню в учнів творчого мислення , умінь самостійно здобувати знання, аргументувати свої судження. Евристичний метод реалізується через чітку,логічну побудову системи запитань і завдань проблемного характеру. Проблемність у навчанні може мати різні рівні й форми вияву. Проблемні запитання, поставлені вчителем у 5 – ому класі, учні розв’язують разом із учителем. Якщо ж учитель створить такі умови, що учні їх з’ясовують самостійно, тоді активізація розумової діяльності школярів досягне найвищого рівня.
Історична довідка.
Учень. Київська Русь була феодальною державою, однією з найбільших і наймогутніших держав середньовічного світу. Від Чорного
моря до Білого, від Карпатських гір до Волги простягалася земля, на якій жили працелюбні й мужні люди.
моря до Білого, від Карпатських гір до Волги простягалася земля, на якій жили працелюбні й мужні люди.
Високого рівня досягла економіка – хліборобство і скотарство, ремесла і промисли, внутрішня й міжнародна торгівля. Надзвичайно високим рівнем відзначалася матеріальна й духовна культура древніх русичів, значного розквіту досягли живопис та скульптура.
Давньоруська держава та її військо були велетенським щитом, що захищав країни Європи від тиску кочівників з півдня і сходу (на карті вчитель показує розташування Київської Русі, а учні у своїх атласах).
Учитель. Як і завдячуючи кому Київська Русь стала могутньою державою? Хто з реальних людей того часу відіграв важливу роль в історичній долі свого народу? (Діти відповідають на запитання).
Учитель. «Душа тисячоліть себе шукає в слові», - каже наша сучасниця Ліна Василівна Костенко. Справді, у слові наше минуле оживає, набирає силуетних образів, наближається до нас. А Микола Гоголь , творячи свого знаменитого «Тараса Бульбу», прорік: «Бий у минулому сучасне – і потрійної сили набере твоє слово». Багато українських письменників зверталися до славного історичного минулого. Але початок всьому закладений був ще в літописах.
Історично – літературознавча довідка.
Учень.
З перекладних книг у Київській Русі найбільшою популярністю користувалися перекладені з грецької хроніки, в яких у часовій послідовності розповідалося про події громадського та побутового характеру. За зразком цих хронік руські вчені монахи почали й самі робити записи про важливі події, свідками яких вони були або чули про них. Відомості про героїчне минуле України – Русі часто бралися із народних переказів, пісень, легенд тощо. Пізніше ці записи
були зведені в окрему рукописну книжку, що звалася ЛІТОПИСОМ.
були зведені в окрему рукописну книжку, що звалася ЛІТОПИСОМ.
Учитель. Що ж таке літопис? Про це знайдіть визначення у підручниках. (Учні зачитують).
Робота з підручником. (опрацювання матеріалу «Літописні оповідання»)
Учитель. Наприкінці 30 –х – на початку 40 –х років 11 ст. завершене найдавніше літописне зведення. Починалося воно розповіддю про легендарних засновників Києва – братів Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь.
На початку 12 ст. монах Києво – Печерського монастиря Нестор створив «Повість минулих літ», яка поширилася по всій Русі : нею починаються всі літописи , які виникли пізніше.
Виразне читання літопису.(Спочатку літопис «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»читає підготовлений учень, потім продовжують інші).
Обговорення прочитаного.
- Про що розповідається у літописі?
- Назвіть головних героїв оповіді.
- Що нового ви дізнались ?
- Що можна назвати тут казковим, що – історичним?
- На які частини можна поділити текст літопису?
- Хто спробує переказати 1 частину? (Учні переказують літописне оповідання частинами; за потреби один учень може переказати весь текст. Учитель наголошує на особливостях переказу таких творів, коментує учнівські спроби переказу).
Учитель . А зараз послухайте народний переказ «Заснування Києва». (Учитель зачитує).
Спостереження учнів над прочитаними творами.
- Що спільне у цих двох зразках?
- Чим відрізняються оповіді?
Учитель. Тема рідної землі, історії України – провідні у книзі Олександра Олеся «Княжа Україна» (Учитель демонструє книгу). Поет вивчав поезію свого краю, діяльність князів давньої України – Русі , висвітлював їхню мудрість, хоробрість та мужність.
Учень:
Заспіваю вам не пісню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.
Учень:
Розкажу вам про минуле,
Що вже мохом поросло,
Що, нащадками забуте,
За водою попливло.
Учень:
Перед вами стародавні
Пройдуть хвилями часи,
Із могил до вас озвуться
Наших предків голоси.
Учитель.
«Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не вартий пошани», - писав український поет Максим Рильський, а тому в цьому розділі про історичне минуле нашого народу ми довідаємося про багатьох наших славних пращурів.
Наприклад, поринемо в славні козацькі часи.
Наприклад, поринемо в славні козацькі часи.
Відомий український письменникІван Нечуй – Левицькийбагато писав про реальне життя, але є у його доробку і фантастичні твори, зокрема казка «Запорожці»(1873), у центрі якої образ славного нащадка запорозького роду Карпа Летючого, сміливого, чесного, відданого сина своєї рідної землі.
Історична довідка.
Учень.
На Запорізькій Січі збиралося багато освічених, культурних людей, серед яких були вихованці Києво – Могилянської академії, випускники братських шкіл. Там були свої літописці, бандуристи, поети, художники, лікарі, інженери, архітектори. Запорожці будували на Січі церкви..
Славною є історія козацького флоту, який інколи нараховував до сотні морських чайок. Це плоскодонне однощоглове дерев’яне судно, зроблене з вербової чи липової колоди, до якого кріпилося 20 -40 весел. Попереду мчала чайка кошового отамана, за нею – чайки куренів, на носі яких сиділи чайкові отамани. На такому човні вміщалося до 60 осіб, кілька легких гармат.
При підході до турецької галери чайки шикувалися півмісяцем , вели невпинний вогонь по противнику, з шаблями в руках видиралися на галеру і сміливо розпочинали рукопашний бій. « Поява на морі чотирьох козацьких човнів наводила на Константинополь більший жах, ніж поява чуми в Мореї», - так писав посол Франції у Туреччині своєму королеві..
Учитель. Цей цікавий твір ми також будемо вивчати на уроці позакласного читання. Його написано через 100 років після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі. В цей час спеціальними царськими указами заборонялася українська мова, не можна було популяризувати славне минуле українського козацтва, його вільнолюбство, лицарську честь, гідність, патріотизм.
3. Підсумок уроку.
Учитель. Треба нам пам’ятати, що зі сторінок літописів, оповідань і віршів дихає старовина, постає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі..Без минулого немає майбутнього. У захоплюючу мандрівку по шляхах історії вирушатимемо ми , вивчаючи на уроках літератури розділ «Історичне минуле нашого народу».
4. Рефлексивно – оцінювальний етап.
- Чи справдилися ваші сподівання щодо уроку?
- Чи задоволені ви результатами своєї роботи?
- Що потрібно було зробити по – іншому?
- Якими кольорами ви відтворили б урок? Поясніть чому.
- А що на уроці було найцікавіше?
- Виконання яких завдань вважаєте найефективнішими для себе?
5. Оцінювання.
6. Домашнє завдання.
- Виразно читати та переказувати літописні оповідання.
- Виписати в зошити визначення літопису.
- Знайти додаткові відомості про створення та оформлення рукописних книг.
Немає коментарів:
Дописати коментар