У цьому році країна святкуватиме 203 річницю з дня народження поета.

Україна відзначить 203-річчя Тараса Шевченка

Сьогодні відбудеться святкування 203 річниці з дня народження українського поета Тараса Шевченка. Щороку в Україні відзначають "Шевченківські дні" 9 і 10 березня, які потрапляють на роковини народження і смерті поета.

Під час святкування пройде церемонія вручення щорічної Шевченківської премії, яку вручають за досягнення у сферах культури і мистецтва, публіцистики і журналістики. Вручення відбудеться в Національному музеї Тараса Шевченка.

У цьому році святкування річниці народження Шевченка може останній раз потрапити на будній день. Український інститут національно пам'яті пропонує зробити 9 березня державним святом, скасувавши вихідний 8 березня.

Читайте також: В Україні анонсували декомунізацію 8 березня та 9 травня

Раніше повідомлялося, що Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка назвав переможців 2017 року.

Лауреатами Національної премії України імені Тараса Шевченка в 2016 році стали режисер Олег Сенцов, дисидент і публіцист Левко Лук'яненко, балетмейстер Раду Поклітару, співачка Анжеліна Швачка і художник Михайло Гуйда.

Національна премія імені Тараса Шевченка - найвища творча відзнака в Україні. Премію присуджують за вагомий внесок у розвиток культури і мистецтва. Щорічно присуджується до п'яти нагород.

"Мови – це важливо!" – цей вислів обрано ЮНЕСКО гаслом Міжнародного дня рідної мови. 

 

21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» - звучало у заголовку документа. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті.

Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. 

Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. За оцінкою фахівців, із 6000 мов, які нині існують, половина з них знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур.

Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.



 

В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження “Про відзначення Міжнародного дня рідної мови”.

Відтоді це свято стало ще одним днем пошанування рідної мови в кожному освітньому закладі, у бібліотеках, культурних центрах, просвітницьких організаціях України. 

 

МОН планує розвивати педагогічну освіту

Міністерством освіти затверджений план впровадження Концепції розвитку педагогічної освіти. Відповідний наказ підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.

Документ визначає перелік заходів з розроблення сучасної моделі педагогічної професії, трансформації вищої та фахової передвищої педагогічної освіти, а також заходи з забезпечення безперервного професійного розвитку та підвищення кваліфікації.

Планується, що у рамках впровадження Концепції розвитку педагогічної освіти у 2019 році будуть затверджені професійні стандарти вчителя закладу середньої освіти, викладача закладу професійної освіти та викладача закладу фахової передвищої і вищої освіти.

Також планується затвердити кодекс етики педагогічного працівника.

Окрім цього, Міністерством освіти буде затверджений опис цифрової компетентності педагогічного працівника.

У проекті закону «Про повну загальну середню освіти» буде передбачено запровадження інтернатури для допуску до педагогічної діяльності. Також у законопроекті буде передбачена норма про надання педагогічним працівникам матеріального та морального заохочення для підвищення їх освітнього рівня.

У Міністерстві освіти запланували здійснення оновлення матеріально-технічної бази закладів вищої педагогічної освіти, зокрема, переобладнання лабораторій фізики, хімії, біології та астрономії закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців за спеціальністю «Середня освіта». Також планується забезпечити університети підручниками та посібниками, за якими здійснюється підготовка педагогів.

Планом впровадження Концепції розвитку педагогічної освіти передбачені інші заходи, що спрямовані на розвиток педагогічної освіти.

Міжнародний день рідної мови. 21 лютого. (IMLD) 21st February

Чи потрібно змінювати час першого уроку?

О котрій годині в українських школах мають починатися заняття, і чи дійсно ці зміни потрібні?

Привчити дитину до раннього підйому попервах дуже важко. Загадайте себе у юному віці. Наші батьки намагались пробудити нас будь-якими способами, і сонними ми йшли до школи. Тож питання початку навчання у школах досі актуальне. О котрій годині розпочинаються уроки в різних країнах світу? 

Польща 

• Навчання у польських школах загалом розпочинається о 8:00-8:30 годині. Навчаються учні п’ять днів, як і в Україні. 

Фінляндія 

• Фінські школярі сідають за парти о 9 годині ранку.

Америка

• У багатьох американських школах існує власний розпорядок дня. Навчання може починатися о 8:30 годині. 

Японія 

• Уроки в цій країні розпочинаються о 8:30-8:45 годині.

Чи варто змінювати час першого уроку в українських школах? На це питання в студії ТСН відповідає Андрій Мельник – директор київської спеціалізованої школи №203.

Я б хотів сказати, що це рішення залежить скоріше від того, наскільки батьки готові змінюватися. І, в принципі, досвід показує, що той графік роботи, коли навчання починається о 8:30 годині, є найоптимальнішим, – зазначає пан Андрій. 

Частіше за все, діти не висипаються через недотримання режиму сну.

Пан Андрій вважає, що кожна дитина має той час, який необхідний її організму для відпочинку: 

Слушно було сказано в сюжеті, що дитина має певний час на сон, який її потрібен фізіологічно. Чим старша дитина і людина – цей час скорочується. Діти початкових класів, а ми повинні сказати, що в нас йде тенденція до того, що діти приходять в школу все меншого віку. У нашій школ є випадки, коли приходять діти 5-річного віку. Голова відповідальність лежить на батьків. Для того, щоб дитина виспалась вночі, і не дрімала зранку – потрібний правильний режим. Дитина повинна прокинутись за 1-1,5 години до того часу, коли має йти до школи.

Пан Андрій жартує, що найчастіше запізнюються ті учні, які живуть найближче, бо вважають, що вони встигнуть до початку уроку. 

Ми говоримо про досить прості речі. Але часто, коли мені говорять, що дитина втомлюється, то я запитую «А котрій годині вона лягає спати?”. Мені відповідають, що пізно. А чому пізно? Бо дитина раніше не хоче. Склалась така ситуація, коли велика кількість електроніки заважає нашій нервовій системі заспокоюватись.

Пізніший початок уроків впливає на успішність дитини 

Дослідження Вашингтонського університету свідчить, що пізніший початок уроків дозволяє учням краще висипатися і отримувати високі оцінки. Учені провели експеримент і простежили тривалість сну у 10-класників у двох школах Сіетла. У  2016 році уроки починались о 7:50 годині. Наступного року – о 8:45. Дослідники видали підліткам трекери активності і попросили вести щоденник сну. З’ясувалось, що пізній початок занять дозволив дітям краще висипатися.

Директор, зокрема, зазначив, що за рішенням педагогічного колективу, у школі можна змінити початок уроків і тривалість перерв. 

Режим роботи школи включений в освітню програму, який затверджується раз на рік. Сам режим узгоджуються з батьками і вчителями: початок уроків і тривалість перерв. Якщо батьки або колектив приймають відповідне рішення, то це можна змінити. Я вважаю, що оптимальний початок другої зміни – 12:00-13:00 година. 

Про матеріал

У презентації висвітлено трагізм і велич боротьби української молоді під Крутами для формування в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого.

Перегляд файлу

 ПОПЕРЕДНІЙ СЛАЙД1 / 24НАСТУПНИЙ СЛАЙД 

Зміст слайдів

Номер слайду 1

Номер слайду 2

Сьогодні День пам’яті Героїв Крут – однієї з трагічних і водночас високо легендарних сторінок в історії української визвольної боротьби 1917-1921 рр. Картина А. Климко «Бій під Крутами»

Номер слайду 3

До кінця грудня 1917 року більшовики встановили владу на більшій частині Сходу України та почали наступ на Київ. Захищати столицю було нікому. 15-тисячна армія, яку на той момент мала УНР, була деморалізована довгою війною, розчарована у політиці Центральної Ради. В цих умовах стати на захист Києва були здатні, мабуть, лише  гімназисти та студенти. 5 січня 1918 року було створено студентський курінь Січових стрільців. 

Номер слайду 4

Добровольці почали тренування, які продовжувались не більше тижня, до 26 січня. Вранці 28 січня сотні студентського куреня прибули на станцію Крути та почали рити окопи, займаючи позиції. Озброєння катастрофічно бракувало – загін мав лише 16 кулеметів, невеликий бронепоїзд та обмаль патронів. Студенти на станції Крути, фото незадовго до бою

Номер слайду 5

Бій під Крутами бій, що відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина.

Номер слайду 6

Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. Картина Леонід Перфецький « Бій під Крутами»

Номер слайду 7

Схема бою виконана сотником Сергієм Горячком

Номер слайду 8

Бій під Крутами розпочався 29 січня о дев’ятій ранку з бойового зіткнення захисників з передовим загоном матросів, які намагалися взяти станцію одним ударом. Більшовики мали значну чисельну перевагу, їхній трьохтисячний загін намагався взяти захисників в кільце. З тилу крутян підтримував бронепоїзд з гарматою, який обстрілював нападників.

Номер слайду 9

Захисники понесли значні втрати, але змогли відбити перші атаки ворога. Аж ось почали закінчуватись патрони, замовкла і гармата, відстрілявши весь боєзапас. Запросивши підтримки, не отримали відповіді штабу. Як з’ясувалося потім, штабісти кинули бійців напризволяще, втікаючи на потязі назад до Києва. Так поспішали, що навіть забули відчепити вагони з боєкомплектом…

Номер слайду 10

Приблизно о 17 годині розрізнені частини захисників зібралися разом. З’ясувалося, що немає  однієї чоти. Розвідувальний загін, приблизно 30 бійців, загубив орієнтир та потрапив у полон. За розповідями очевидців, «червоні» жорстоко знущалися над полоненими, потім всіх розстріляли. Ідучи на страту, Григорій Піпський, учень сьомого класу, почав співати «Ще не вмерла Україна», решта його підтримали. Фото загиблих Героїв Крут

Номер слайду 11

За різними джерелами, українська сторона втратила вбитими від 300 до 400 чоловік, але змогла затримати більшовицьку армію і здійснили організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російське радянське військо втратило боєздатність на чотири дні. Поновити наступ на Київ війську Муравйова прийшлося не залізничним шляхом, як задумувалося, а на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.

Номер слайду 12

Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність

Номер слайду 13

На похороні в Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».

Номер слайду 14

Протягом десятиріч існували різні суперечливі трактування перебігу подій і кількості загиблих — від кількох до декількох сотень, хоча до нашого часу збереглися тільки імена тих, кого було поховано на Аскольдовій могилі: Андрій Омельченко, сотник. Володимир Шульгин. Павло Кольченко. Лука Дмитренко. Микола Лизогуб. Попович Олександр. Андріїв. Микола Божинський-БожкоІзидор Курик. Олександр Шерстюк. Головощук. Чижів. Кирик. Андрій Соколовський. Микола Корпан. Микола ГанкевичЄвген Тарнавський. Гнаткевич. Григорій Піпський

Номер слайду 15

На Аскольдовій могиліПоховали їх - Тридцять мучнів українців. Славних, молодих... На Аскольдовій могиліУкраїнський цвіт! - По кривавій по дорозіНам іти у світ. На кого посміла знятись. Зрадницька рука?Квітне сонце, грає вітерІ Дніпро-ріка... На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! - Понад усе вони любили. Свій коханий край. Вмерли в Новім ЗаповітіЗ славою святих. -На Аскольдовій могиліПоховали їх. Павло Тичина 1918

Номер слайду 16

“Ілюстрованого додатку” до щоденної київської газети “Відродження” від 7 квітня (25 березня за ст. ст.) 1918 р.

Номер слайду 17

Гравюра на честь Крут, 1935 рік

Номер слайду 18

Оголошення про Святкову академію з нагоди річниці бою під Крутами. 1956 р. Крути: Збірка у пам’ять героїв Крут. 2008р. Упор. Зінкевич. О., Зінкевич Н.

Номер слайду 19

Станція Крути. Символічна могила (ліворуч) і сучасний меморіал загиблим студентам у вигляді колони Червоного корпусу Київського університету.

Номер слайду 20

Пам’ятник Героям Крут у Києві

Номер слайду 21

З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.

Номер слайду 22

До 90-річчя бою випущено конверт

Номер слайду 23

Подвиг студентів-крутян став символом мужності та беззастережної любові до власної Батьківщини. За часів радянської влади, про бій під Крутами забули на довгих 70 років, до отримання Україною незалежності. Тільки в останні роки історики почали активно вивчати наявні матеріали. І хоча зараз виникає більше питань, ніж відповідей, незмінним залишається один факт: битва під Крутами – одна з визначних сторінок історії України, яку ми маємо пам’ятати.

Номер слайду 24