Це свято з'явилося в Україні у 1918 році після переходу Царської Росії з юліанського календаря на григоріанський. У ніч з 13 на 14 січня відзначають Старий Новий рік 2019 / фото УНІАН Старий новий рік – свято, що з'явилося при переході з юліанського календаря на григоріанський. Відзначають його в ніч з 13 на 14 січня, саме в цей день за юліанським календарем святкували Новий рік. Старий Новий рік 2019: що це за свято Багато хто задається питанням, чому стали відзначати Старий Новий рік. Це свято з'явилося в Україні у 1918 році після переходу Царської Росії з юліанського календаря на григоріанський, за яким на той час вся Європа жила вже кілька століть. Через це всі свята були перенесені на 13 днів. Так, за юліанським календарем Новий рік 14 січня, і, коли в 1918 році на території сучасної України прийняли григоріанське літочислення, Новий рік перемістився на 1 січня. Також до переходу на григоріанське літочислення в день Старого Нового року відзначали Василів день або Щедрий вечір. Саме звідси і пішли традиції святкування Старого Нового року. Читайте також Різдво-2019: головні колядки та історія колядування (відео) Традиції Старого Нового року Споконвіку на Старий Новий рік було прийнято накривати пишний і щедрий стіл, від сюди і пішла інша назва свята – Щедрий вечір. Вважається, що чим багатшим буде стіл, тим більше благ господар отримає в наступному році. Ввечері 13 січня дівчата ходили по хатах і щедрували. Щедрувальники вітають усіх з наступаючим святом і бажають багатства, здоров'я і благополуччя. З ранку 14 лютого починають ходити хлопчики-посівальники. Вони ходили по хатах родичів, сусідів і знайомих, засипаючи їх зерном. Зерно посівальників не можна було вимітати до заходу сонця. Посівальникам віддячували фруктами та іншими гостинцями, пізніше їм почали давати гроші, частину яких вважалося правильним пожертвувати церкві. Також вважалося, що першим 14 січня в будинок повинен заходити чоловік - тоді буде і хороший урожай, і худоба здорова, і в хаті лад. «Щедрий вечір! Добрий вечір!»

Коляда для вчителів української мови та літератури м. Стрия.

В останній, третій день святкування Різдва Христового — 9 січня — у народі вшановували апостола Стефана. За багаторічними спостереженнями, цей день повинен бути морозний, а тому казали: “Прийшов Степан – на ньому червоний жупан”.

Святкували цей день, як і попередні, — намагалися не працювати, можна було виконувати лише найнеобхіднішу роботу. А взагалі, починаючи від Різдва і протягом двох тижнів, до 21 січня – різдвяного дня, що вважається закінченням всіх свят, не можна затівати будь-якої великої роботи: прати, шити, ремонтувати квартиру, тощо.

Ввечері на Степанів день співали якнайбільше колядок і напували коней водою, у якій були накидані срібні гроші, щоб тварини не хворіли.

За церковним календарем 9 січня вшановують апостола первомученика та архідиякона Стефана, преподобного Феодора Начертаного сповідника, святителя Феодора.

Іменинники 9 січня:

Степан, Федір, Лука, Йосип, Давид, Яків.

Події 9 січня:

1599 — у Масселбурзі (Шотландія) створена найдавніша з офіційно зареєстрованих масонських лож.
1648 — Богдана Хмельницького обрано гетьманом Запорізької Січі.
1769 — російська імператриця Катерина II видала Маніфест про заснування двох асигнаційних банків. До цього її спонукало зростання військових витрат.
1792 — Підписано Ясський мирний договір, що завершив російсько-турецьку війну 1787—1792.
1799 — Англії вперше у світі введено податок на прибуток.
1905 — у Санкт-Петербурзі влада жорстоко розігнала мирну демонстрацію, учасники якої мали на меті вручити цареві «Петицію робітників і жителів Петербурга для подання Миколі II». Розстріл велелюдного мітингу, який отримав назву «кривава неділя», став одним із поштовхів до революції 1905 року.
1923 — іспанський винахідник Хуан де ля Сієрва здійснив перший політ на винайденому ним автожирі. З розвитком гелікоптерів роботи зі створення автожирів були згорнуті.
1951 — у Нью-Йорку відбулось офіційне відкриття штаб-квартири Організації Об'єднаних Націй.

9 січня народились:

1924 — Сергій Параджанов, визначний вірменський та український кінорежисер, сценарист. В Україні створив фільми «Українська рапсодія», «Наталія Ужвій», «Тіні забутих предків».

1917 — Микола Ворвулєв, співак, народний артист СРСР. Соліст Київського оперного театру. Партії: Євгеній Онєгін, Ріголетто.

1854 — Євгенія Ліньова (фон Папріц), українська та російська співачка, фольклористка, пропагувала народні пісні. Вперше у вітчизняній фольклористиці застосувала фонограф.

Чи знаєте ви що:

Про Сергія Параджанова

В'язень Параджанов рідко отримував листи від численних друзів, приятелів і учнів. Зате регулярно приходили міжнародні депеші від якогось Фредеріка Фелліні. Зміст депеш: «Хвилююся за твою долю, ти ж велика людина, тримайся».

У в'язниці Параджанов збирав кришки з фольги, якими тоді закривали молочні пляшки. Він пресував їх у медальйон і гвіздком робив портрет Пушкіна. Один із таких медальйонів він подарував Тоніно Гуеррі. Тоніно відлив медальйон в сріблі і подарував своєму другу Федеріко Фелліні. Друзі створили приз на честь Параджанова і назвали його «Амаркорд», яким нагороджують за кращий фільм на фестивалі в Ріміні. Першим отримав нагороду Георгій Данелія, кінорежисер, друг Параджанова, за картину «Настя».

Одного разу Параджанов надіслав телеграму:"Москва. Кремль. Косигіну. Оскільки я — єдиний безробітний кінорежисер у Радянському Союзі, наполегливо прошу відпустити мене в голому вигляді через радянсько-іранський кордон, може, стану родоначальником в іранському кіно. Параджанов".

Коли Параджанов вийшов з тюрми, він привіз у подарунок своєму племінникові Георгію коробку з-під сірників, повну вошей, щоб юнак зрозумів, що таке радянська в'язниця. Однак, незважаючи на такий яскравий натяк, Георгій Параджанов став єдиним з родичів Маестро, хто пішов шляхом славетного дядька.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

9 січня

Інші дати

Степана, Стефана


09 січня 2019 о 09:45
9 cічня – 95 років від дня народження Сергія Параджанова

Традиції Різдва






Свято Різдва чекають з нетерпінням і дорослі, і малі. Воно приносить чимало радощів, веселощів та солодощів. Свято тішить своїм затишком, спокоєм та надіями на краще майбутнє. Та чи знаємо ми як його святкувати?

Розпочинається Різдво 6 січня – Святий Вечір. Цей день у всіх асоціюється із такою смачною стравою як кутя. Вона красується на столі серед ще 11 страв. Адже всі знають про те, що до Святої Вечері потрібно приготувати 12 страв. Кутя – окраса. Це – перша страва, яку їдять. Потім всі інші.



У різних регіонах її готують то рідкою, то густою. Незмінними є горіхи (цілі або подрібнені), мед, мак, родзинки. Взагалі, кожна господиня може нафантазувати все, що забажає. Головна умова, щоб було смачно. Ці 12 страв – 12 місяців року. Звичайно, перша ложка куті дістається господарю дому.

Як відомо, на Святий Вечір прийнято збиратися родиною, не ходити в гості, бажано не запізнюватися на вечерю. Прикмета говорить, якщо запізнитися на Святу Вечерю, то потім цілий рік запізнюватися будеш.



Що ще ми знаємо про традиції святкування Різдва? Взагалі, з Різдвом пов’язано багато народних прикмет. Якщо в перші три дні свята з’являється іній на деревах – буде добрий урожай хліба. Будуть гарні трави та хліб, якщо глибокий сніг. Якщо вночі багато зірок, це до гарного урожаю ягід. Весна буде холодною, якщо цей день теплий.

Символ цього свята – зелена ялинка. Зірка, яка зазвичай красується на верхівці дерева, − символ Віфлеємської зірки, що яскраво освічувала шлях волхвам до Ісуса Христа. Різнобарвні кульки, маленькі ангели, гірлянди, маленькі пастухи із свічками та ліхтариками нагадують свічки та ліхтарі, що світили у цю святу ніч Віфлеємським пастирям. І зараз ці вогні горять у кожному будинку.



Щоб свято було ще радіснішим та веселішим, родичі один одному кладуть подарунки під ялинку. Дітям вішають солодощі на ялинкові ялинки.



У часи Київської Русі сільські хати до Різдва покривали свіжим сіном, соломою ж стіл, зверху стелили скатертину та ставили страви. Це нагадує те, що Ісус народився не в хоромах, а у хліву, його поклали у ясла на солому.

В цей день прийнято ввечері ходити з Віфлеємською  зіркою із позолоченого паперу, прикрашеною ліхтариком. З нею ходили по селу та співали різдвяні пісні. Це називається колядуванням. Колядувати можуть діти, дорослі парубки та дівчата. У різних регіонах колядують не в однаковий час: де вже на Святий Вечір, десь − першого дня на Різдва, десь – на другий день після свят.

Мабуть, найвідомішою колядкою для українців є пісня "Добрий вечір тобі!"





Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.



Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.



Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.



Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.



А перший же празник: Рождество Христове, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.



А другий же празник: Святого Василя, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.



А третій же празник: Святе Водохреща, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.



Хлопці та дівчата ходили колядувати окремо: хлопці з дзвоником та «зіркою», дівчата мали із собою ліхтар у вигляді місяця чи зірки, адже ходили колядувати ввечері, в хату не заходили, колядували на дворі. Хлопці ж співали під образами, сідали до столу, але ненадовго: вклонялися господарям та гостям і вирушали далі.

У цей день також прийнято миритися з тими, з ким були у сварці, пробачати будь-які образи, щоб відчути всю радість та чарівність не тільки свята, а й життя.

ВЕСЕЛИХ СВЯТ!